Цеглинка до (крихкої) цеглинки

Кремлівські рознощики дезінформації, не шкодуючи сил, вихваляють саміт БРІКС у Казані, виспівуючи дифірамби Путіну як головному архітектору нового світового порядку. Водночас спірні вибори в Грузії залишаються під прицілом Москви, яка по колу використовує старі дезінформаційні прийоми.

Минулого тижня в місті відбувалося велике шоу: Кремль і його апарат інформаційного маніпулювання й дезінформації працювали не покладаючи рук, проголошуючи на кожному розі початок багатополярного світового порядку. Цим містом була Казань (Росія), а шоу — 16-й щорічний саміт БРІКС. Оскільки Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна, звинувативши його у відповідальності за військові злочини в Україні, главі Кремля тепер дещо проблематично виїжджати за кордон. Тому прокремлівські дезінформаційні ЗМІ нині витрачають чимало сил, щоб представити саміт як видатний дипломатичний подвиг Росії, і у своїх нудотно улесливих вихваляннях зводять Путіна в ранг головного архітектора нового світового порядку.

За всієї помпезності саміту БРІКС, затіяного кремлівськими сценаристами, які загрузли в дезінформації, суперечливі вибори в сусідній Грузії також не уникли прокремлівської дезінформаційної обробки. Дезінформаційний апарат Кремля вже давно націлений на Грузію. Навіть після того, як прокремлівська партія «Грузинська мрія» формально оголосила про свою перемогу, налагоджена дезінформаційна машина Москви продовжує брехати. Не дивно, що політична опозиція відкрито оскаржує результати, а міжнародні організації та інші органи повідомляють про порушення під час кампанії та в день виборів. Тому прокремлівські ЗМІ тепер намагаються виставити народні протести й заклики, що зростають, до прозорого розслідування порушень «іноземним втручанням».

Головний муляр працює не покладаючи рук

Головний наратив про саміт БРІКС у Казані, що йде від прокремлівських дезінформаційних ЗМІ, спрямований на те, щоб зобразити Росію і, відповідно, Путіна як головну рушійну силу створення нового багатополярного світового порядку, а саміт — свідченням згоди світу з російським світоглядом. Деякі навіть називають його «історичною віхою», яка «спрямує людство на новий шлях розвитку», і стверджують, що представляють глобальну більшість, навіть якщо математика не зовсім сходиться.

Кремлівські політичні коментатори зосередилися на заявах про те, що БРІКС є символом об’єднання «Глобального Півдня», і зобразили розширення формату БРІКС як результат невтомної праці й дипломатичної звитяги Путіна. Дехто навіть намагався виставити військову агресію Росії проти України шляхетним прагненням покінчити з гегемонією Заходу та створити кращий світ для всіх. І, як завжди, гучний успіх саміту супроводжувався єхидними коментарями, що висміюють Захід як слабкий і неефективний перед обличчям дедалі більшого впливу БРІКС.

Але врешті-решт у центрі уваги опинився сам Путін як головний муляр, що будує кращий світ. Прокремлівська екосистема дезінформації зображувала його не інакше як лицарем у блискучих обладунках, хоча стиль таких репортажів залишав неприємний присмак культу особистості сталінської епохи.

Час білити

Дарма що більшість прокремлівських дезінформаційних ЗМІ намагалися підкріпити слова Путіна про те, що обговорення війни Росії проти України виключено з порядку денного БРІКС, оскільки Росія хоче зосередитися на мирі(!), саміт також став приводом для відбілювання злочинів Росії та заперечення відповідальності за дестабілізацію ситуації у сфері глобальної безпеки. У зв’язку із цим важливу роль відіграла зустріч Путіна з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем, оскільки прокремлівська екосистема дезінформації вхопилася за цю гучну особисту зустріч, щоб показати, що ООН (а отже, і весь світ) цілком підтримує російські пропозиції-ультиматуми щодо миру. Щоб підкріпити свою думку, деякі прокремлівські ЗМІ також зробили все можливе, щоб виставити реакцію України на зустріч Путіна та Гутерріша як несамовиту й параноїдальну, що «підтверджує»: Україна насправді не зацікавлена в мирі.

Дезінформаційна обробка, спрямована на вибори в Грузії

У міру того як самонавіювана ейфорія прокремлівських дезінформаційних ЗМІ з приводу саміту БРІКС поступово спадала, вони почали перемикати свою увагу на сусідню Грузію, де роками поширювали дезінформацію, закладаючи основу для нещодавніх суперечливих і зрештою оскаржених виборів. Деякі з найкреативніших рознощиків дезінформації навіть спробували звести ці дві події докупи, стверджуючи, що нові члени БРІКС стікаються до Росії, тому що не хочуть, щоб із ними поводилися так, як ЄС нібито поводиться з Грузією, що євроінтеграція відійшла в минуле та що країни тепер хочуть бути з багатим переможцем, тобто з Росією.

Кремлівські дезінформаційні ЗМІ вже давно тримають Грузію під прицілом, поширюючи наративи про «кольорові революції, спровоковані Заходом» і «підрив традиційних цінностей», щоб ослабити законну допомогу цивільному населенню та спробувати придушити волю народу Грузії. Що голосніше народ Грузії заявляв про свої європейські амбіції, то більше керівна партія пропагувала антиєвропейські й антизахідні ідеї, дедалі сильніше зближуючись із Кремлем.

На думку міжнародних спостерігачів ОБСЄ, ці вибори «характеризувалися високою поляризацією політичного й медійного ландшафту, мовою ворожнечі щодо опозиції та громадянського суспільства», а також були «спотворені нерівними умовами гри». Місцеві організації громадянського суспільства Грузії були набагато різкішими у своїй оцінці виборів, указуючи на серйозні порушення та закликаючи до анулювання результатів.

Наша пісня гарна й нова

Дивлячись на те, що грузинський народ ще не до кінця обдурений дезінформацією, прокремлівські інформаційні маніпулятори полізли до свого мішка старих трюків і почали активно використовувати раніше закладені дезінформаційні кліше. Від звинувачень у «кольорових революціях» до заяв про те, що Захід хоче розв’язати війну в Грузії, від очорнення президентки Грузії Саломе Зурабішвілі як «іноземної агентки» за її заклики до Заходу підтримати прозорий контроль результатів виборів до просування наративів про те, що проєвропейська опозиція руйнує традиційні цінності, оскільки грузинські проєвропейські політичні діячі — сатаністи.

Але найбільш показовим прикладом того, що Кремль схильний повторно використовувати старі дезінформаційні прийоми, є заява про те, що протести опозиції — це організований Заходом Майдан і що українські снайпери вже прибувають до Грузії, щоб почати провокації. Це справді показово, тому що 2014 року той самий прокремлівський дезінформаційний апарат брехливо стверджував, що грузинські снайпери влаштовують провокації в Україні. Схоже, що кремлівська машина брехні пройшла повне коло. Не дозволяйте ввести себе в оману!

Інші теми цього тижня на радарі EUvsDisinfo

• Коли Кремль стикається з незручними фактами, його реакція часто зводиться до цілковитого заперечення. У черговій спробі холоднокровного інформаційного маніпулювання Кремль заявив, що слова віцепрезидента ЄС з прав людини Жозепа Борреля про страчених українських військовополонених є дезінформацією. Це цинічно, оскільки є достовірні докази численних випадків страти беззбройних українських військовополонених, включно із фотографіями й відео, знятими безпілотниками та самими російськими солдатами, зокрема запис жахливої страти українського військовополоненого Олександра Мацієвського. Кількість таких страт, які, згідно з міжнародним гуманітарним правом, є воєнними злочинами, останніми місяцями, схоже, зростає.
• Постійно перебуваючи в пошуку новин, щоб очорнити своїх уявних супротивників на Заході, Кремль готовий використати практично будь-яку тему для висунення необґрунтованих звинувачень про нібито наявні в Заходу задуми проти Росії. Як приклад можна навести твердження, що спортивний тренд, відомий як квадробіка, є частиною антиросійської стратегії Заходу. Це зразок конспірологічної теорії, згідно з якою квадробіка була створена «морально розбещеним» Заходом, щоб підірвати Росію. Подібно до спільноти ЛГБТІК+, яка часто стає мішенню Кремля, дезінформаційні заяви про квадробіку спрямовані на протиставлення «занепадницької західної культури» і «традиційних російських цінностей», що зображуються як більш досконалі.
• Кремль, схоже, не втомлюється брати до рук «нацистський пензель» і жадібно наносити образливі звинувачення, якими безглуздими вони не були б. А якщо «нацистів» можна змішати з «терористами», то ще краще. Тому низка арабомовних прокремлівських ЗМІ висунула твердження, що українські нацисти координують свої дії із «Джабгатом ан-Нусра». Це справжня дезінформація «два в одному» — використати вигаданий зв’язок із сирійською терористичною організацією «Ан-Нусра», щоб виставити український уряд терористами, а також задіяти улюблену тактику Кремля з очорнення своїх уявних супротивників — звинуватити їх у «нацизмі». Щоправда, у цій історії є кілька сюжетних дірок. Терористичної організації Джабгат ан-Нусра вже не існує. У 2017 році на зміну їй прийшло угруповання Хайят Тахрір аш-Шам (ХТШ). Немає жодних доказів, які підтверджували би голослівне твердження, що Україна має будь-які зв’язки із цією сирійською терористичною організацією. Українські фахівці з перевірки фактів спростували існування такого зв’язку. І навіть сама ХТШ заперечує цей зв’язок.