Страта військовополоненого під прицілом кремлівської дезінформації
Військовополоненого стратили на камеру. Кремлівські інформаційні канали, як зазвичай, намагаються заплутати весь світ за допомогою купи суперечливої брехні, щоб змістити фокус із питання про те, хто несе відповідальність за те, що трапилося.
6 березня в соціальних мережах з’явилося відео страти українського військовополоненого. Останніми словами українського солдата було гасло, яке стало символом української незламності — «Слава Україні!». Ця страта порушує Женевську конвенцію і може бути визнана воєнним злочином. Вона також демонструє безкарність російських окупантів в Україні.
Дивлячись відео, не відразу можна зрозуміти, ким є загиблий солдат, але після деяких зусиль його особу було встановлено. Це Олександр Мацієвський, снайпер 163-го батальйону 119-ї окремої бригади територіальної оборони Чернігівської області.
Його смерть викликала засудження й обіцянки покарати винних з боку вищих посадовців України та світової громадськості. Але вона також дала привід для масових російських інформаційних маніпуляцій, теорій змови, фальсифікацій і брехні. Прокремлівські блогери, російські пропагандисти й інші швидко взялися відбілювати репутацію вбивць.
Як приховували правду
Спочатку на різних платформах поширили три версії події. Спершу були заяви про те, що відео поставне, потім, що Україна зняла його як провокацію, і, нарешті, що відео достовірне, але полонений сам винен у своїй страті.
Першою реакцією російської системи маніпулювання даними й дезінформації була спроба посіяти в аудиторії сумніви в автентичності відеозапису. Скориставшись тим, що ні місце, ні дату зйомки наразі не встановлено, пропагандисти «звернули увагу» на «театральність відео» і «дивну» поведінку українського військовослужбовця, який не панікує, а спокійно зустрічає ворога.
За даними українських агенцій із перевірки фактів і Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, початкові заяви про те, що відео поставне, недовго протрималися в Telegram, і адміністратор каналу «МІГ Росії» видалив їх майже відразу після публікації.
Росія спростовує власні висновки
Заперечуючи автентичність відео й заявляючи, що провокації не спрацювали, прокремлівські інформаційні маніпулятори та дезінформатори поширили новий наратив — страта була справжньою, але військовополонений — це росіянин, переодягнений в українську форму. Цю заяву швидко поширили й перебільшили, до неї долучилися прокремлівські військові кореспонденти та анонімні Telegram-канали.
Деякі з них навіть «знайшли» тих, кого «розстріляли». Зокрема, безіменного мобілізованого медика із Самарської області Росії та військовослужбовця Дениса Яковлєва з Тольятті тієї ж Самарської області, а також «жителя Донецька на ім’я Анатолій».
Аби виправдати появу відео перед російською аудиторією, прокремлівські Telegram-канали поширили конспірологічну версію про те, що саме Офіс Президента Зеленського «реально виграв від відео, оскільки уряд хотів підняти бойовий дух і спровокувати хвилю відвертого націоналізму та мобілізації».
Кремль стрімко нарощує потік брехні
Ми вже багато разів бачили, як нарощується потік брехні Кремля. Заперечення, спотворення фактів, відволікання уваги і дискредитація жертв — ось головні інструменти в кремлівському сценарії інформаційного маніпулювання. Згадайте, наприклад, збиття рейсу MH-17, бомбардування лікарні й театру в Маріуполі, вбивства в Бучі чи ракетні обстріли Краматорська.
Приклад із відео страти військовополоненого ще раз продемонстрував ключові напрямки роботи російської військової пропаганди: одночасне розповсюдження кількох версій подій для перевантаження інформаційного простору, викликання сумнів щодо справжності відеозапису, дезорієнтація аудиторії та нав’язування наративу про те, що «всі брешуть».
Ефект такої дезінформації полягає в раціоналізації жорстокого поводження з військовополоненими в той час, коли російська армія продовжує безкарно чинити жорстокі воєнні злочини та звірства щодо військовополонених.
Олександр Мацієвський захищав Україну до останнього подиху, і його останні слова, що кидають виклик, втілюють справжню мужність усіх українців, які захищають свої землі від агресора — Росії. Цей момент, як і незабутню вказівку маршруту, яку хоробрий український прикордонник дав російському військовому кораблю біля острова Зміїний, буде увічнено для майбутніх поколінь.
