Кремлівська дезінформація щодо референдуму в Молдові

Двадцятого жовтня громадяни Молдови вирушать на виборчі дільниці, щоб обрати нового президента. У бюлетені також не оминули увагою майбутні відносини країни з Європейським Союзом. В очікуванні подвійного голосування дезінформаційна машина Кремля запрацювала на повну потужність. Тези Кремля знайшли своє відображення в російських інформагентствах, їх також підхопили ЗМІ в Молдові та інших країнах. Їхня мета полягає в тому, щоб відмовити молдаван від підтримки проєвропейського курсу президентки Майї Санду, поширюючи страхітливі факти про те, що спричинить референдум і можливе членство в Союзі (а це начебто втрата суверенітету й загроза безпеці країни).

У той час як деякі інформагентства поширювали відверту дезінформацію, інші діяли більш тонко, публікуючи фактичні повідомлення про референдум, але цитуючи лише опозиційних політиків, які борються зі зближенням Молдови з ЄС, як-от колишнього президента Ігора Додона, олігарха-втікача Ілана Шора й колишню губернаторку Гагаузії Ірину Влах.

У червні 2022 року Молдова отримала статус кандидатки на вступ до ЄС у межах спроби ЄС допомогти їй підвищити сталість у жорсткому регіональному контексті, що характеризується неоімперіалістичними прагненнями й діяльністю Росії. Кремлівська дезінформаційна машина переосмислила цей «геополітичний» мотив як «нагороду» за приєднання Молдови до антиросійського фронту, за допомогою якого Захід нібито прагне оточити Росію. Упродовж останніх двох років прокремлівські ЗМІ намагалися представити законні рішення Молдови щодо її шляху до ЄС як «русофобські», а також такі, що є частиною «гібридної війни» Заходу проти Росії.

Нейтралітет

Одним із відомих дезінформаційних тверджень, які висунули російські контрольовані державою та інші прокремлівські ЗМІ, було те, що керівництво країни використало референдум як підступний спосіб скасувати нейтралітет Молдови: референдум дав би їй право вносити поправки до конституції та замінити принцип нейтралітету на бажання вступити до ЄС. Цей імовірний крок також прокладе шлях до вступу Молдови в НАТО. Відповідно до цієї маніпулятивної інтерпретації, це безпосередньо загрожує безпеці Молдови.

Насправді позитивний результат референдуму взагалі не надасть уряду можливості скасувати закріплений у конституції принцип нейтралітету. До того ж, якщо виборці дадуть позитивну відповідь на це запитання, до конституції Молдови буде внесено поправки, що враховують це заявлене прагнення народу до європейської інтеграції. В інших дезінформаційних наративах висловлювалося поблажливе «занепокоєння» щодо втрати суверенітету, яку начебто передбачає можливе членство в ЄС. Оскільки законодавство ЄС матиме пріоритет над внутрішнім законодавством, країна буде змушена піти шляхом, який суперечитиме її національним інтересам.

«Посередницька війна»

Ще страшніша перспектива для невеличкої країни, затиснутої між Україною та Румунією: Захід прагне перетворити її на плацдарм для своєї «посередницької війни» проти Росії, намагаючись «оточити» її. Або принаймні саме в цьому вас хочуть переконати прокремлівські наративи. Це, у свою чергу, може спровокувати регіональну ескалацію та самознищення Молдови за прикладом України. Ви все правильно прочитали: у спотвореному світогляді Кремля Україна змусила Росію розпочати повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року. Тепер Захід намагається перетворити Молдову на «другу Україну».

Підписання 21 травня в Брюсселі Угоди про співробітництво у сфері безпеки й оборони між ЄС і Молдовою викликало нову хвилю наративів щодо нібито підступних задумів ЄС. Пакт був сприйнятий як доказ того, що Молдова готується до можливої війни проти Росії в Придністров’ї з огляду на те, що ЄС начебто вже перебуває в стані неоголошеної війни з Росією через свою політику санкцій та підтримку України. Європейські країни допоможуть «режиму Санду» грабувати Молдову й придушувати свободу слова, а також спрямують її на шлях військової авантюри, як вони це зробили в Україні.

До того президентку Санду звинувачували в підготовці своєї країни до війни з Росією — війни, у якій Молдову підтримуватиме НАТО так само, як Україну підтримує Захід. Це пов’язано з тим, що, за даними дезінформаційних ЗМІ, Санду, як і Володимир Зеленський, діє на користь США й колективного Заходу, а не Молдови чи України.

Фейковий процес вступу?

Інший сюжет, якого дотримуються прокремлівські ЗМІ, полягає в тому, що процес вступу Молдови (як і України) до ЄС, є фейком, оскільки найближчим часом країна не має жодних шансів виконати умови для приєднання. За твердженням Кремля, це відбувається насамперед через начебто широку корупцію, до якої призвів «злочинний уряд», що геть не зацікавлений у реформах, необхідних для справжнього європейського майбутнього. У результаті переговори про вступ затягнуться на «десятиліття» або «назавжди». У Брюсселі знають про це, але їх це не турбує, адже весь процес вступу є чистою фікцією.

Звісно, ні в кого (тим паче в Кремля) немає кришталевої кулі, щоб передбачити майбутнє, однак попри те, що шлях вступу до ЄС, безперечно, буде важким, його розширення в жодному разі не можна розцінювати як «фікцію». Щоб у цьому пересвідчитись, потрібно просто запитати будь-яку з 13 країн, які пройшли той самий шлях і приєдналися до ЄС за останні два десятиліття.

Відсутність повноважень

У багатьох із цих наративів за всім, що робить чи не робить Молдова, стоїть «Захід»: сама країна та її громадяни практично не мають жодних повноважень. Насправді, якщо ви ще цього не знали, ЄС уже розпочав «анексію» України й Молдови. (В іншій версії того ж твердження вступ Молдови до ЄС є таємною операцією з її анексії Румунією.)

Ще одним яскравим прикладом відсутності повноважень є розмови про те, що «маріонетка» Заходу в Молдові, Майя Санду, перетворила країну на «оплот русофобії». Це тісно пов’язано з більш давніми прикладами дезінформації, у яких стверджувалось, що Молдова позбавляється всього російського, президентка Санду намагається насильно «романізувати» практично усі сфери життя в Молдові, а також що Молдова втратила власний суверенітет і тепер нею керують іноземці.

Безперечно, Кремль любить розповідати небилиці про довгу руку Заходу й засуджувати «втрачений суверенітет» щоразу, коли незалежна країна, яка перебуває в самопроголошеній «сфері впливу» Росії в стилі холодної війни, реалізує своє невід’ємне право визначати власне демократичне майбутнє. Проте народ Молдови вже продемонстрував свою стійкість і відданість європейському майбутньому, визнаному ЄС, а тепер, на цьому вирішальному етапі, зробить власний усвідомлений і незалежний вибір, не піддавшись обману Кремля.