Хто боїться європейської Молдови?
У неділю, 20 жовтня, громадяни Молдови вирушать на виборчі дільниці, щоб обрати наступного президента й вирішити, чи хочуть вони внести до Конституції країни мету європейської інтеграції. Ставки є високими для майбутнього країни.
Кремль виписує чеки
Страх Росії перед тим, що Молдова, країна з населенням у 3 мільйони осіб, зробить вільний вибір, настільки великий, що вона не шкодує жодних ресурсів, аби підірвати обидві виборчі кампанії та вплинути на них. За оцінками влади Молдови, на втручання в цей процес цього року було витрачено понад 100 мільйонів євро. Європейський парламент засудив дедалі більшу зловмисну діяльність Росії в Молдові, нещодавно ухваливши резолюцію переважною більшістю голосів.
ЄС не єдиний, хто критикує російські зловмисні кампанії впливу в Молдові. П’ятнадцятого жовтня Сполучені Штати також заявили, що Росія активно працює над підривом виборів у Молдові та її європейської інтеграції. За словами представника Ради національної безпеки Джона Кірбі, «протягом останніх кількох місяців Москва виділила мільйони доларів на вплив на президентські вибори в Молдові. За нашими оцінками, ці кошти були витрачені на фінансування бажаних партій і поширення дезінформації в соціальних мережах».
Тим часом прессекретар Кремля Дмитро Пєсков наполягає, що Росія не втручається у внутрішні справи Молдови та шкодує, що прихильникам Росії в Молдові не дозволено мати своїх партій, а російським інформагентствам не дозволено висвітлювати виборчий процес.
Журналістське розслідування виявило, що референдум щодо вступу в ЄС є основною ціллю прокремлівських сил у Молдові. Таємний репортер газети Ziarul de Garda, який проник у мережу зі скуповування голосів, отримав інформацію, що в разі провалу референдуму проєвропейський президент втратить позиції.
Прокремлівським силам досі вдається наповнювати інформаційний простір антиєвропейськими наративами. Деякі з них націлені безпосередньо на ЄС або на референдум, а інші ставлять під сумнів, чи справді уряд є проєвропейським. У попередній статті ми описали, як Кремль і його спільники в Молдові намагалися дискредитувати референдум.
Тепер, після місяців дезінформаційних експериментів, прокремлівські пропагандистські рупори зосередилися на меншій кількості тем, щоб налякати виборців і відштовхнути їх від ЄС.
Усі до роботи
Відеокліп із трьома російськими суперзірками — Філіпом Кіркоровим, Миколою Басковим і Стасом Михайловим, — які співають румунською мовою про Молдову, було випущено лише за тиждень до виборів і референдуму. Відео починається з кадрів, що зображують війну, ЛГБТ-марші й бунти іммігрантів нібито з ЄС. Потім воно продовжується красивими панорамними краєвидами Молдови й завершується висновком, що Молдові не потрібні «їхні» проблеми, тому люди мають сказати «ні» ЄС і проголосувати проти на референдумі.
З наближенням референдуму ці наративи — Молдову буде втягнуто у війну, ЄС означає ЛГБТ, а Брюссель хоче відправити незаконних іммігрантів до країн-кандидатів — є одними з найпопулярніших.
Мігранти й багаті європейці йдуть
Наприклад, прокремлівські пропагандисти заявили, що з літака, який летів з Алжиру в Україну й приземлився в невеликому аеропорту на півночі Молдови, зійшли 100 осіб. Фактчекери довели, що цей літак не привіз людей до Молдови, а приземлився для технічного обслуговування. Проте початкове відео набрало майже 30 000 реакцій у TikTok.
Стаття, опублікована The Sunday Times, про дискусії в Брюсселі щодо так званих таборів для депортації мігрантів, у якій згадувалася Молдова, стала ще однією гарячою темою для дезінформаційних каналів. Зловмисники використали це для залякування читачів, що країну переповнять нелегальні мігранти, депортовані з ЄС. Кишинів заявив, що він не веде переговорів із цього приводу й не погодиться з такою ідеєю.
З іншого боку, прокремлівські пропагандистські рупори, зокрема МЗС Росії, використали інтерв’ю посла ЄС у Молдові, щоб викликати хвилю невдоволення з приводу продажу землі іноземцям після вступу до ЄС. Президент і прем’єр-міністр Молдови заявили, що це питання є предметом переговорів, як це було в усіх країнах, які приєдналися до ЄС протягом останніх років. Проте на цю тему було створено 700 публікацій, що набрали понад 1,5 мільйона переглядів на різних платформах лише за кілька днів.
Вибери свою отруту
Прокремлівські діячі намагаються обслуговувати різні аудиторії та відповідно адаптувати теми. Для російськомовних людей важливою частиною дезінформаційного арсеналу в Молдові є акцентування чутливості щодо Придністров’я та Гагаузії. В одній статті стверджувалося, що уряд Санду може допомогти Україні напасти на Придністров’я. Друга стверджувала, що Молдова може приєднатися до ЄС та України для атаки на регіон.
Інші пов’язані з Кремлем інформагентства посилили це нагнітання паніки, відзначаючи готовність Росії виступити дипломатичним посередником між урядом Молдови й де-факто владою Придністров’я.
Так само Гагаузія була використана прокремлівськими дезінформаторами для подальшої поляризації суспільства Молдови, зокрема через твердження, що уряд Молдови пригнічує свободу слова, штрафуючи прокремлівський гагаузький телеканал за поширення дезінформації.
Крім того, упродовж декількох місяців продовжують з’являтися історії про те, що Молдова нібито готується прийняти винищувачі F-16 для України. У вересні МЗС Росії повторило цю «стурбованість», хоча Кишинів спростував таку можливість.
Ті, хто розмовляє румунською, зазнають впливу нагнітання страхів щодо ліберальної політики ЄС, шкідливого впливу Заходу та його цінностей, які «нав’язуються» громадянам Молдови. Прикладом цього стало брехливе твердження про нібито ухвалене рішення про заборону Російської православної церкви в Молдові, опубліковане й просунуте російськими федеральними інформагентствами та прокремлівськими діячами в Telegram.
Марія Захарова, прессекретар МЗС Росії, лякала громадян Молдови тим, що хтось «прийде перетворювати їхніх хлопчиків на дівчаток, а дівчаток — на хлопчиків» у перший тиждень виборчої кампанії. Захарова стояла поруч із відомими представниками Ілана Шора. Проросійський олігарх і політик Шор, який перебуває під санкціями ЄС, розкритикував організацію «Дня камінг-ауту» місцевої неурядової організації в Кишиневі, заявивши, що «громадяни Молдови не народжені для ЛГБТ-парадів», і закликав прихильників коментувати цю тему.
Священики, гроші й обман
Поширення дезінформації є лише дрібною частиною величезного арсеналу гібридних атак на країну — кандидата до ЄС. Деякі інформагентства писали, що за останній місяць близько 500 священиків із Молдови вирушили в паломництво до Росії. У той самий час щонайменше 20 священиків перебувають під слідством за отримання грошей від Ілана Шора через російський банк, на який накладено санкції з боку США та ЄС.
Незалежні ЗМІ повідомляли про священиків, які агітують проти ЄС у церквах. Одна із зазначених причин полягає в тому, що «через цінності ЄС у деяких школах Кишинева вже є загальні туалети для хлопчиків і дівчаток». Інший священик пояснив, що «демократія» походить від слова «демонічний» і що, поки Європі бракує цінностей, уряд імпортує з ЄС лише погане.
Із жовтня молдавська поліція та Антикорупційна прокуратура заявили, що вони виявили велику схему підкупу виборців. До неї залучено близько 130 000 осіб і 15 мільйонів доларів, переведених із Росії до Молдови. Кілька тисяч координаторів отримували до 2500 доларів на місяць, щоб створити мережу людей, які отримували б гроші за голосування проти інтеграції до ЄС на референдумі й за певного кандидата в президенти. Ім’я кандидата мало бути повідомлене через Telegram напередодні виборів. Розслідування Ziarul de Garda значною мірою підтвердило цю схему.
Молдавські державні службовці отримали фальшиві листи з підробленими підписами Європейської комісії та Місії партнерства ЄС у Молдові. Їх «інформували» про необхідність вивчати англійську мову й вивішувати прапори ЛГБТ на своїх установах. Співробітники Міністерства сільського господарства дізналися, що фермерам «відмовили» в запитуваній допомозі, а підроблений лист від EUPM закликав громадян Молдови до участі у війні в Україні.
Ці листи не поширювалися прокремлівськими ЗМІ та дійшли лише до урядовців. Громадськість дізналася про це переважно із заяв уряду, у яких стверджувалося, що ці листи підроблені.
Реагування на маніпулювання зовнішньою інформацією та втручання (FIMI)
У травні, серпні й жовтні Meta оголосила, що видалила щонайменше 50 облікових записів, 108 сторінок, одну спільноту й 20 облікових записів в Instagram, які брали участь у «скоординованій фейковій поведінці». Ці облікові записи були частиною мережі, орієнтованої на російськомовну аудиторію в Молдові. Вони просували російські бренди новин, що прикидаються незалежними організаціями з присутністю на кількох платформах, зокрема Facebook, Instagram, Telegram, Однокласники (російська соціальна мережа) і TikTok. Остання заява була зроблена 11 жовтня, лише за 9 днів до виборів і референдуму в Молдові.
Десятого жовтня Telegram зробив безпрецедентний крок — заблокував 15 каналів і 95 чат-ботів, серед яких — канали Ілана Шора й людей із його найближчого оточення. Під час спроб отримати доступ із Молдови канали відображали повідомлення про порушення місцевого законодавства. TikTok і Google публічно заявили, що мають спеціальні команди для боротьби з дезінформацією в період виборів у Молдові.
Чотирнадцятого жовтня Європейський Союз ужив обмежувальних заходів щодо п’яти осіб та однієї організації, відповідальних за дії, що дестабілізують Республіку Молдова. Це суб’єкти, пов’язані з Іланом Шором і «Євразією», російською неурядовою організацією, яка пропонує просувати Євразійський економічний союз (читай — поширювати дезінформацію про ЄС) у Молдові.
Туман інформаційної війни
Дезінформація спотворює сприйняття реальності, як це продемонструвало нещодавнє опитування Watchdog.md, у якому респондентів запитували про голосування на майбутньому референдумі. Явна більшість у 63 % заявила про намір проголосувати «за», 32 % — проти згадки про європейську інтеграцію в конституції. Проте лише 53 % людей уважали, що «за» проголосує більшість населення, хоча всі опитування, проведені цього року, демонстрували явну більшість (до 2 : 1) за проєвропейське рішення. Лише 75 % тих, хто підтримує вступ до ЄС, вірять, що більшість громадян Молдови підтримує це рішення. Водночас 65 % тих, хто проти ЄС, уважають, що вони є більшістю.
Справді, за тиждень до виборів і референдуму щодо вступу в ЄС відчувається постійний тиск і своєрідний шум дезінформації у вухах, що паралізує. Один скандал змінює інший, десятки сторінок у соціальних мережах діляться страшними «фактами» про ЄС, і сотні тролів коментують кожну публікацію з передвиборчими обіцянками деяких політиків.
Проте громадянське суспільство, ЗМІ, уряд і соціальні мережі стали набагато ефективнішими у виявленні та боротьбі з гібридними загрозами, серед яких — FIMI. Правоохоронні органи успішно відстежують незаконні грошові перекази. Фактчекери реагують на дезінформацію, публікуючи точні дані, а соціальні мережі поступово починають звертати увагу на фейкову онлайн-поведінку. Реагування та, що важливіше, механізми запобігання ще необхідно відрегулювати, але очевидно правильний спосіб боротьби з дезінформацією — це об’єднання зусиль.
