Дезінформація — не картопля
Цього тижня Кремль прагнув домінувати в публічному інформаційному просторі завдяки наративам про напад Росії із застосуванням балістичної ракети, яка здатна нести ядерний заряд, на українське місто Дніпро. Інцидент потрапив на перші шпальти російських інформагентств і став центральною темою дискусій на державному телебаченні. Мета очевидна: усередині країни — зміцнити патріотизм у формі так званого облогового менталітету; на міжнародній арені — розпалити страх перед ядерною війною, щоб залякати всіх і послабити підтримку України.
Шарлатани, що борються із «фейковими» новинами
Замість того щоб приділяти ще більше уваги цим залякуванням, ми зосередимося на чомусь актуальному, проте не менш показовому. Представляємо Global Fact-Checking Network — фінансовану Кремлем начебто міжнародну ініціативу з боротьби з упередженістю та дезінформацією. За інших обставин іронія створення цього проєкту могла би викликати лише сміх. Однак у цьому випадку все доволі серйозно, адже це ще одна своєрідна зброя для активізації та посилення маніпуляцій на міжнародному рівні.
Ця мережа була представлена на форумі «Діалог про фейки 2.0», який минулого тижня в Москві організувала фінансована урядом Росії громадська організація АНО «Діалог». За словами її директора Володимира Табака, ініціатива спрямована на встановлення стандартів перевірки фактів. Він запрошує журналістів та організації приєднатися до мережі, підписавши так званий кодекс відповідального фактчекінгу. Мережа стверджує, що розробить інструменти для виявлення «фейкових» новин, навчить фахівців і створить відкриту базу «спростованих фейкових даних», яка буде доступною в усьому світі.
Перевірка фактів як прикриття
Навчання експертів, установлення стандартів і створення інструментів для боротьби з дезінформацією є саме тими цілями, які цілком підтримує EUvsDisinfo. Але є одне «але»: АНО «Діалог» та її дочірня компанія «Діалог Регіони» — це фінансовані Кремлем організації, метою яких є маніпулювання інформацією всередині країни й за кордоном на користь Кремля. Її директор Володимир Табак перебуває під санкціями ЄС, а 2024 року Міністерство фінансів США пов’язало організацію з операціями російського закордонного впливу, включно з втручанням у вибори за допомогою штучного інтелекту й кампанією з дезінформації «Доппельгангер».
Іншими словами, АНО «Діалог» і Володимир Табак самі виробляють і розповсюджують дезінформацію, а також проводять операції з інформаційного маніпулювання на користь Кремля. Оголошення про створення «глобальної мережі з перевірки фактів» є лише черговим проявом багаторічної кампанії з копіювання словникового запасу та іміджу реальних організацій, що перевіряють факти, задля поширення брехні.
«Лапша Медіа» та «Війна із фейками»
У 2021 році АНО «Діалог» підписала «Меморандум про боротьбу з фейками», який розробили найбільші російські інтернет-компанії. Згодом вона запустила проєкт «Лапша Медіа» (рос. «Лапша Медиа») — вебсайт і кампанію в соціальних мережах, що імітує справжні організації з перевірки фактів: привабливі рекламні відеоролики, які попереджають користувачів не вірити всьому в Інтернеті, щотижневий інформаційний бюлетень із «топовими фейками» і заклики до читачів надсилати свої «фейки» для «експертної» перевірки.
«Лапша Медіа» доступна російською мовою й орієнтована на російськомовну аудиторію, а Тимофій Васильєв, колишній співробітник АНО «Діалог», створив пропагандистський проєкт «Війна із фейками», що видає себе за організацію з перевірки фактів, доступну декількома мовами (утім, він не завоював особливої популярності серед європейської аудиторії).
Шахрайство в привабливій обгортці
АНО «Діалог» позиціонує себе як сучасну, технологічну неурядову організацію, головною метою якої є консультування російських державних установ із питань зв’язку та цифровізації. Коментування небезпеки, що надходить з онлайн-дезінформації та «фейкових» новин, цілком відповідає цій ролі. Директора організації Табака регулярно цитують, російські державні ЗМІ запрошують його на дискусії, під час яких він розповідає про соціальну небезпеку «фейкових» новин і «дипфейків», а також про те, як він та його організація борються з ними.
Деякі підсумки цієї боротьби були представлені в спеціальному «Дослідженні про поширення „фейкових“ новин» під час вищезгаданої конференції. Яскравим свідченням того, що цей документ є маніпулятивною підробкою, є його показова точність. Організація стверджує, що у 2023 році «виявила» 4051 «фейкову» новину, яку, імовірно, переглянуло 12 мільйонів осіб. У 2024 році вона начебто виявила понад 4000 фейків, але завдяки своїй «системі боротьби з фейками» їх поки що побачило лише 8 мільйонів людей. До звіту навіть долучили діаграму, що показує, у які місяці було опубліковано найбільшу кількість фейків за останні роки, а також карту, що показує загальну кількість виявлених фейків у кожному регіоні Росії.
Математика й дезінформація — несумісні речі
Публікуючи ці цифри, АНО «Діалог» намагається створити враження, що розуміє загальний обсяг «фейкових» новин чи дезінформації в Росії. Однак у світі не існує методу, який би надійно вимірював кількість дезінформації. Дезінформація — не картопля. Це абстрактна концепція, що ґрунтується на маніпулятивній поведінці та з’являється в різних формах, каналах і на різних носіях.
Автори звіту мають на увазі, що врахована інформація є «фейковою» або неточною. Проте дезінформація не завжди пов’язана з брехнею. Здебільшого йдеться про напівправду чи навіть цілком правдиву інформацію, вирвану з контексту або представлену в маніпулятивний спосіб — перебільшену, поєднану з незв’язаними подіями тощо. Як це враховуватиметься? Як пів фейку? Як третина фейку? А хто визначає рівень фейковості?
Команда EUvsDisinfo професійно бореться з дезінформацією та маніпуляціями з 2015 року відповідно до комплексної концепції, яку ми описали у квітні 2020 року й доопрацювали в липні 2023 року.
EUvsDisinfo також веде базу даних, яка минулого тижня досягла сумної позначки у 18 000 прикладів випадків дезінформації. Ці приклади є лише ілюстраціями дезінформаційних наративів, спрямованих на адресу ЄС та його сусідів. Ми не претендуємо на те, що можемо кількісно оцінити безліч маніпулятивного контенту, який створюється щодня.
Плутанина як головна мета
Звісно, АНО «Діалог» насправді не є зацікавленою в цих питаннях, адже вона сама є головним виробником маніпулятивного контенту. Цей звіт — лише чергова спроба показати, що існує російська альтернатива організаціям із перевірки фактів. Це працює аналогічно до того, як російські чиновники часто заявляють, що в західних країнах немає свободи слова. Їхній аргумент — яскравий приклад застосування методу «а як щодо»: «Якщо ви говорите, що в нас немає свободи слова, то ми говоримо, що її немає у вас. І тоді у вас не буде менше свободи слова й у нас не буде більше свободи слова». Це ще більше заплутає слухачів із приводу свободи слова, і в цьому — вся суть.
Ідеться про те, щоб існувати в інформаційному просторі та змусити інших замовкнути.
Не дозволяйте ввести себе в оману!
Інші речі, які Кремль цього тижня назвав фейками
– Захід не організовував аварію вантажного літака DHL у Вільнюсі, щоб звинуватити в цьому Росію.
Цього тижня кремлівська дезінформаційна машина висунула абсурдну конспірологічну теорію про те, що Захід організував аварію вантажного літака DHL у Вільнюсі, щоб звинуватити в цьому Росію. Теорія, автором якої є член Державної Думи Росії, базується на слабкому зв’язку зі статтею в The Times, у якій наголошувалося на занепокоєнні з приводу того, що російська розвідка потенційно може використовувати посилки з бомбами. У катастрофі, що сталася 25 листопада, постраждав Boeing 737. Литовська влада й DHL розслідують причини, а початкові дані вказують на технічні проблеми або на людський фактор.
Цей випадок слугує яскравим прикладом інформаційного маніпулювання з боку прокремлівських ЗМІ. Вони вирішили не чекати на результати розслідування, а практично відразу висунули свою версію антиросійської змови «англосаксів». Цю історію розповсюдили головний телеканал «Росія-1» і головне російське інформаційне агентство РІА. У такий спосіб вони намагаються домінувати в інформаційному просторі та змусити пошукові системи першими відображати їхню версію подій. Вражає те, що провідні інформагентства так швидко поширили цю історію, адже це дає решті ЗМІ прокремлівської інфосфери змогу переопублікувати й посилити її. Раніше ми писали про те, як члени адміністрації президента контролюють головний інформаційний простір Росії за допомогою темників.
– Північнокорейські солдати воюють на боці Росії проти України
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав новину про те, що північнокорейські солдати беруть участь у війні проти України, новою серією «фейкових» новин. Насправді американські, південнокорейські й українські джерела свідчать про те, що північнокорейський режим відправив понад 10 000 солдатів для участі у війні проти України. Це також підтвердили Верховний представник Європейського Союзу Жозеп Боррель і Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Цікавим було пояснення Пєскова, чому це не може бути правдою: тому що про це не повідомили російські військові блогери. Чиновник країни, що посідає 162-е місце зі 180 в рейтингу свободи преси, який склала організація «Репортери без кордонів», судячи з усього, покладається на авторитет незалежних джерел для підтвердження своїх слів, що є своєрідною іронією, зважаючи на регулярне придушення Кремлем свободи слова й незалежних ЗМІ.
– Росія отримує зброю з інших країн
Ще один приклад спроби Кремля приховати незручну правду з’явився цього тижня, коли Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки Росії, спростував факт отримання Росією військової техніки з інших країн. Медведєв заявив, що «абсолютну більшість» зброї, ракет і боєприпасів, використаних у війні проти України, було виготовлено в Росії. Однак чимало фактів спростовують це твердження. У листопаді 2024 року південнокорейська розвідка повідомила, що із серпня 2023 року Північна Корея відправила до Росії більш ніж 9 мільйонів артилерійських снарядів, ракет та іншої зброї в понад 13 000 контейнерів. Іран постачає Росії дрони, а Китай — ключові компоненти для підтримки російської військової промисловості. Така сильна залежність від іноземних поставок свідчить про значні прогалини у виробничих потужностях Росії. Ми обіцяли не згадувати в цьому огляді балістичні ракети, проте ми дійшли й до них.
