Курський наступ

Минулого тижня ми розглядали стратегічні цілі української операції зі створення буферної зони в Курській області РФ та ефект від розвінчання міфу про всемогутність і непереможність Росії. На момент написання статті цього тижня Україна стверджує, що контролює 1250 квадратних кілометрів території всередині Росії. Київ хоче захистити територію України від нападів Росії з цього регіону, і ця логіка, здається, є дзеркальнім відбитком попередньої заяви Путіна про бажання Росії створити «буферну зону», коли Москва спробувала підкорити велике українське місто Харків і його околиці в травні цього року.

Різниця в тому, що заява Путіна була тонкою завісою, що приховувала факт щодо прагнення Москви завоювати Україну й покінчити з нею як із незалежною державою, тоді як українська влада реалізує своє право на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН і захищає свою країну від військової агресії з боку Росії. Українські удари по військових аеродромах і точках матеріально-технічного забезпечення всередині Росії також є діями з оборони, незважаючи на гарячкові заяви Москви про «український тероризм».

Курськ: суперечливі повідомлення

Протягом тижня ми продовжували спостерігати потік досить суперечливих повідомлень, навіть таких, які збивають з пантелику, у прокремлівській екосистемі, за допомогою яких і намагалася пояснити, що відбувається. Минулий тиждень переважно був наповнений здивуванням, шоком і недовірою. Кремлівська машина відтоді працює, щоб стримати відчуття паніки.

По суті, наразі співіснують такі основні наративи.

• Це — екзистенційна загроза. Просування українських військ — це мерзенний план США, Заходу, НАТО й інших. Це серйозна загроза самому існуванню Російської Федерації, що, отже, заслуговує на ядерну відповідь згідно з нинішньою російською ядерною доктриною та стратегією.

• Нас очікує цивільна ядерна катастрофа. Супроводжуючи логіку екзистенціальної загрози, жвава кампанія припустила, що метою України було атакувати Курську атомну електростанцію та створити цивільну ядерну катастрофу. Ця спроба спровокувати страх перед ще однією чорнобильською катастрофою є класикою Кремля разом із частими безпідставними звинуваченнями Москви на адресу України в плануванні безрозсудних нападів на українську атомну електростанцію поблизу Запоріжжя, яка зараз окупована російськими військами.

• Немає через що хвилюватися. Українська операція приречена на провал. Це неорганізована, відчайдушна спроба підняти низький моральний дух серед «неонацистів» (із кремлівського жаргону — «українських солдатів»). Разом із цим запустили твердження, що Зеленський просто хотів відвернути увагу від своїх нібито існуючих політичних проблем. Москва все ще намагається розповсюджувати наратив про те, що Зеленський є нелегітимним президентом. У відповідній заяві стверджується, що Захід уже втратив довіру до Зеленського й готує зміну лідерів у Києві. Безумовно, це твердження покликане послабити підтримку війни українським суспільством.

До якої аудиторії ви звертаєтеся?

Є очевидне протиріччя між повідомленням про те, що Росія перебуває під екзистенційною загрозою, і підходом «бути спокійними».

Не хвилюйтеся. Усе під контролем…

Ключові російські федеральні телеканали виконують головним чином одну роль: допомагають режиму Путіна консолідувати й контролювати суспільство. Вони посилили наратив «бути спокійними» й тепер передають ідентичні фотографії тієї самої спаленої української техніки та показують невеликі групи нібито полонених українських військових.

Це майже один в один повторення підходу «Дивіться: ворог програє!», який використовувався для заспокоєння настроїв росіян після принизливих відступів російських військ з-під Києва навесні 2022 року, а пізніше, восени, — з півдня Херсонщини, а також сходу Харківщини.

Паралельно російські федеральні ЗМІ активно висвітлюють нещодавній візит Путіна до Азербайджану й намагаються створити відчуття, нібито все нормально. Навіть якщо візит Путіна до Баку був запланований ще до початку Курської операції, відчувається прагнення відвернути увагу від несподіваної та неприємної ситуації.

…Але мобілізуйтеся!

У той самий час є потік повідомлень про судний день для Росії, нібито для мобілізації страху, а потім і спонукання до дій з боку інших спільнот у Росії. Популярний теле-, радіо- й ведучий подкастів Володимир Соловйов розривається між цими повідомленнями невдоволення, чергуючи різку критику з вихвалянням російської влади.

Таким чином минулого тижня відомий прихильник війни й затятий націоналістичний кінорежисер Карен Шахназаров сигналізував, що російська влада повинна виходити з того факту, що Росія може програти у військовому конфлікті з Україною. Про це йшлося в телешоу «Вечір з Володимиром Соловйовим» на головному каналі «Росія 1», де Шахназаров критикував еліти за недостатню самомобілізацію, а військове керівництво — за погану роботу в Курській області.

Військові блогери

Військові блогери, яких іноді називають «диванними воїнами» з їхньою часто м’якою, але іноді різкою критикою командирів середнього рівня, приєдналися до хору розповсюджувачів повідомлень. Здебільшого їх сприймають як механізм зворотного зв’язку й клапан скидання тиску в російській військовій системі, де переважно відсутня надійна й заснована на фактах звітність. Лише кілька блогерів отримали догани з боку російської влади, тоді як члени поміркованої політичної опозиції дискредитовані, ув’язнені або відправлені в трудові табори.

Спантеличення

Проблема з надсиланням суперечливих повідомлень полягає в тому, що більшість інформаційних потоків перетинаються і контент перетинається між федеральним телебаченням, блогосферою чи спільнотами соціальних мереж. Важко публікувати окремі блоки інформації із суперечливими повідомленнями, і такий коктейль може зрештою заплутати аудиторію. Нездатність придумати послідовні наративи виявляє тріщини й занепокоєння в кремлівській дезінформаційній машині.

Війна Заходу проти Росії

Розгортання наступу в Курській області підвищило гучність теперішнього класичного кремлівського наративу про те, що Захід почав війну проти Росії. Наразі лунають постійні претензії із гнівними звинуваченнями, що Захід є справжнім натхненником та інструктором Курської операції.

Російські федеральні чи прокремлівські ЗМІ користуються будь-якою нагодою, щоб підкреслити, що за наступальними діями стоять або плани Заходу, або зброя, боєприпаси чи обладнання Заходу, у постійних зусиллях Москви підірвати підтримку західних суспільств і урядів щодо поставок зброї Києву. Цей процес супроводжується риторикою Москви, яка виключає будь-які переговори з Києвом після наступу на Курську область; — ніби Кремль колись був серйозно налаштований на досягнення миру.

Цього тижня також на нашому дезінформаційному радарі

• Російські традиційні цінності запобігають захворюванням, як-от віспа мавп. У той час як Захід, на думку Кремля, уособлює все погане, зловісне й морально деградоване, російські традиційні цінності, очевидно, також є ефективним засобом проти інфекційних хвороб. Цього тижня такі заяви надійшли щодо вірусу Mpox, який раніше був відомий як віспа мавп, коли Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила про нову глобальну надзвичайну ситуацію у сфері охорони здоров’я. Це послугувало приводом для заяви головного санітарного лікаря Росії, голови Росспоживнагляду Анни Попової, що Росії з її традиційними цінностями віспа мавп не загрожує. Вона пояснила, що хвороба поширюється через близький контакт, але російські традиційні цінності завадять цьому. Усе це нагадує схожі заяви, зроблені на початку пандемії COVID-19 (див. наші спеціальні звіти). ВООЗ наводить такі факти. Будь-яка людина може заразитися віспою мавп, оскільки це захворювання поширюється через контакт з інфікованими людьми — через дотик, поцілунки чи статеві контакти, через контакт із зараженими тваринами (під час полювання, здирання шкури чи приготування їжі зі здобичі) — або через контакт із матеріалами, як-от заражені простирадла, текстиль або голки. Вагітні жінки можуть передати вірус своїй ненародженій дитині.

• Молдова рухається до самознищення у війні проти Росії. Ні, Молдова йде шляхом розвитку тісніших, взаємовигідних відносин із ЄС. Проте ми вважаємо блефом постійні спроби Москви підірвати стабільність у Молдові напередодні президентських виборів у цій країні й референдуму про вступ до ЄС, які відбудуться в один день, 20 жовтня 2024 року. Дивіться нашу докладну статтю.

• Захід хоче втягнути Білорусь у конфлікт, щоб застосувати тактичну ядерну зброю. Також неправда з декількох причин. По-перше. Хто хоче втягнути Білорусь у війну Росії проти України? Справедливо припустити, що це Москва, враховуючи, що вона (а) вже широко використовує матеріально-технічну інфраструктуру, повітряний простір і територію Білорусі для російських наступальних операцій і (б) має потребу в солдатах для «м’ясорубки», як російські воєнні блогери називають атаки російської піхоти. Але є сумніви, чи захочуть білоруські офіцери й солдати пожертвувати своїм життям заради імперських амбіцій Путіна. Полювання Москви на «добровольців», схоже, є справжньою причиною візиту Путіна цього тижня до суб’єктів федерації на Північному Кавказі, особливо до республіки Чечня, де місцевий лідер Рамзан Кадиров вихвалявся формуванням нових батальйонів бойовиків. По-друге. Хто постійно говорить про ядерну зброю? Тільки Москва. Ні в ЄС, ні в НАТО, ні в інших відповідальних державах ніхто не згадує про ядерну зброю.

Не дозволяйте ввести себе в оману!