Газопровід брехні й фантазій
Наближається зима, а з нею — новий акцент на вже знайомих дезінформаційних наративах Кремля про енергозабезпечення в ЄС та безглуздість «антиросійських» санкцій.
Відтоді як навесні 2022 року Путін припинив постачання газу в Європу з вимогою скасувати санкції ЄС, нічого особливо не змінилося. Згідно з прокремлівською дезінформацією, європейці вчиняють масовий акт самогубства: їхня економіка руйнується через брак російських енергоресурсів, а на саму Росію, яка будує нове світле майбутнє та залишає ні з чим своїх старих клієнтів із ЄС, ці санкції мають мінімальний вплив.
ЄС на межі занепаду?
Минуло два роки. Що змінилося? Небагато, але в деяких знайомих наративах з’явилося кілька цікавих поворотів. Наприклад, ще у 2022 році кремлівські пропагандисти змальовували апокаліптичні картини ЄС, у якому через брак російського палива настали темні часи, громадяни замерзають, а на вулицях панують заворушення.
Вони прогнозували повалення європейських урядів і навіть розпад самого ЄС. Так само, як вони прогнозували занепад ЄС під час пандемії COVID-19. Поплічники Кремля знову й знову доводять, наскільки вони помиляються.
Що насправді сталося з цінами на газ у Європі?
Усупереч мріям Кремля та «Газпрому» використовувати стрімке зростання європейських цін на газ для політичного шантажу, наведений нижче графік від Trading Economics, який відображає ціни на європейські газові ф’ючерси, свідчить про те, що кампаніям залякування та маніпулювання ринком з боку Москви можна протиставити рішучі дії, скоординовані на рівні ЄС.
- 24 лютого 2022 року: повномасштабне вторгнення в Україну.
- Росія скорочує обсяги експорту газу до ЄС, намагаючись змусити його скасувати санкції. Експорт газу практично припинено.
Липень — серпень 2022 року: ЄС знаходить альтернативних постачальників газу, а також затверджує постанову про зменшення попиту на газ і надзвичайні заходи щодо зниження цін на енергоносії. - Диверсія на газопроводах «Північний потік — 1» і «Північний потік — 2» 26 вересня 2022 року: дуже короткочасний та обмежений вплив, що не змінює ринкової тенденції.
Що змінилося?
Цього року, схоже, пропагандисти зрозуміли, про що йдеться. Більше жодних прогнозів про вимкнення світла й заворушення в ЄС. Натомість — безжальна увага до України та передбачення нещасть цієї зими в результаті кампанії безперервних російських ударів ракетами й дронами по українській енергетичній інфраструктурі. Кампанії, яка, на думку ООН, може «порушувати основоположні принципи міжнародного гуманітарного права».
Ще одна відмінність — помітне зменшення кількості історій про Німеччину. Прокремлівські пропагандисти були одержимі думкою про занепад німецької економіки як ознаку більш масштабних економічних проблем у всьому ЄС. Цього разу таких заяв стало значно менше. Передбачення занепаду Німеччини виявилися передчасними, і навіть з’явилися прогнози, що у 2025 році економіка країни почне зростати.
Однак старих звичок важко позбутися: «близький занепад ЄС»
У вересні 2024 року кремлівські пропагандистські інформагентства досить вибірково цитували доповідь Драгі з Європейської комісії про те, що ЄС може припинити своє існування через руйнівний вплив санкцій на економіку. За словами кремлівських пропагандистів, від цього виграють лише США, як стверджує їхній популярний дезінформаційний наратив.
Від моменту введення санкцій ЄС червоною ниткою в повідомленнях прокремлівських ЗМІ проходить думка про те, що ці санкції руйнують ЄС, який, очевидно, «учиняє енергетичне самогубство», і водночас якимось чином вони є корисними для Росії. Кремлівські пропагандисти наполягають, що, зрештою, російські газ і нафта потрібні всім!
У нас усе добре, але чи не могли б ви, ЄС, переглянути санкції?
Ще одне знайоме дезінформаційне кліше Кремля полягає в тому, що санкції просто не працюють або принаймні працюють не так, як мали б. Згідно із цим наративом, не таке вже це й покарання й у Росії все гаразд і без ЄС.
Як ми повідомляли раніше, Москва мріє про створення нового світового порядку — перебудову «більш справедливого майбутнього для Глобального Півдня», тому вона працює над енергетичними угодами з Індією й угодами про ядерну співпрацю з африканськими країнами, які бачать у Москві «надійного партнера». Проте реальність для Кремля може виявитися менш оптимістичною, ніж фантазії, як свідчать російські нездійсненні мрії про газопровід у Китаї.
«Зелений» порядок денний ЄС — «погано замаскована «русофобія»
Російські державні та інші прокремлівські ЗМІ охоче заявляють, що ЄС «вимушено» захоплюється «зеленою» політикою і що така політика, очевидно, є обманом.
Російські федеральні інформагентства, які працюють європейськими мовами, стверджують, що Німеччина спотворює дані про викиди метану, які, на думку пропагандистів, можуть виявитись у 220 разів вище, ніж мають бути.
У прокремлівській екосистемі відновлювані джерела енергії широко висміюються та відкидаються як такі, що ніколи не замінять нафту й газ, причому ці наративи та формулювання організовано копіюються на всіх платформах і в усіх інформагентствах. ЄС, згідно із цими наративами, зробив поганий вибір. За словами пропагандистів, «зелений» порядок денний ЄС стане його загибеллю, а «русофобізація» його енергетичного ринку виявиться абсолютно нестабільною.
Проте, у міру наближення зими, звичайні росіяни, які живуть за межами великих міст, можуть згадати минулий рік, зокрема вимкнення опалення та перебої в теплопостачанні по всій Росії в розпал мінусових температур. Можливо, цього року саме вони, а не громадяни ЄС почнуть протестувати.
