Росспівробітництво в Африці: пропаганда й м’яка влада

Кремль продовжує свою безжальну кампанію, спрямовану на посилення впливу в Африці у 2024 році. На першому плані тут стоять не лише дипломатичні поїздки, продаж зброї та військові розгортання групи «Вагнер» і нового корпусу «Африка», але й постійні інформаційні операції Росії. По всьому континенту російські й підконтрольні Росії медіаорганізації регулярно поширюють кремлівські наративи про події у світі й агресію Росії проти України.

Багато які із цих заходів проводяться нібито приватними суб’єктами, які отримують рекомендації (якщо не інструкції) від Кремля. Одним із таких прикладів був покійний Євгеній Пригожин, який надавав російській розвідці правдоподібні спростування в її дезінформаційних кампаніях по всьому світу, зокрема в Африці. Інші мають більш безпосередній зв’язок із Кремлем, наприклад державні ЗМІ RT, Спутнік і TV BRICS. Нарешті, у посольствах та організаціях, що керуються Москвою та діють на міжнародному рівні, є представники російської держави.

Франшизи від Дакара до Луанди

Однією з таких офіційних організацій є «Російське співробітництво», або «Росспівробітництво» (Россотрудничество)[1], також відоме як «Російський дім» (Русский дом), і його франшизи культурної співпраці за кордоном. Починаючи з 2022 року, попри зростання ізоляції та бюджетні обмеження Росії через її агресію проти України, заходи та франшизи «Російського дому» процвітають по всій Африці — від Дакара до Луанди. Яку роль відіграє «Росспівробітництво» та його філії «Російський дім» у зовнішній політиці Росії на африканському континенті?

Кремлівське розуміння «м’якої влади»

«Росспівробітництво» нагадує організацію культурної співпраці, головними напрямами діяльності якої за кордоном є мовна освіта, культурна пропаганда та співпраця у сфері вищої освіти. На перший погляд, вона реалізує російську політику культурного співробітництва подібно до Французького інституту або Інституту Ґете у Франції та Німеччині — організацій, які відіграють роль у зміцненні «м’якої влади» своїх країн. Курси російської мови, організовані «Росспівробітництвом», зазвичай безкоштовні, також воно спонсорує й організовує виставки російських художників за кордоном.

Крім того, філії «Російського дому» організовують об’єднання росіян за кордоном, а також груп випускників російських і радянських університетів. Ця організація також містить компонент розвитку й гуманітарної допомоги, зосереджуючись на російськомовних громадах за кордоном. «Російський дім» також залучає учасників обіцянкою стипендій для навчання в Росії; як повідомляється, набір студентів використовується як один із показників ефективності роботи організації. Усі ці фактори відіграють важливу роль у російській зовнішній політиці, особливо щодо розуміння Кремлем поняття «м’якої влади».

Ключова роль для інформаційного простору

У 2000 році кремлівські політики почали регулярно використовувати поняття «м’яка влада». Проте сенс цього поняття відрізняється від того, який зазвичай у нього вкладають. Цей інтерес до «м’якої влади» є результатом війн, які Росія веде з 1991 року. Після воєн із Чечнею в 1994 і 2000 роках, а також війни з Грузією у 2008 році Кремль зробив висновки про важливість світової громадської думки в наданні війні форми, особливо в запобіганні зростанню міжнародних симпатій до опонентів Москви. Після 2014 року центральним елементом міжнародних відносин Росії стала «жорстка влада», проте інформаційний простір зберіг ключову роль у зовнішній політиці Кремля.

«Росспівробітництво» належить до контрольованих державою організацій, які мають формувати інформаційний простір задля міжнародної політики Москви, і саме через це воно перебуває під санкціями ЄС із червня 2022 року. І справді, на офіційній сторінці «Росспівробітництва» написано, що метою організації є «посилити гуманітарний вплив Росії у світі», а її філії за кордоном відкриваються виключно з особистого дозволу президента Росії.

Офіційно заснована у 2008 році, організація «Росспівробітництво» підпорядковується Міністерству закордонних справ Росії, і майже весь її бюджет у 54 мільйони євро (його вартість у 2020 році) надійшов від федерального уряду. Керівництво організації — як в управлінні, так і в громадській раді — складається переважно із членів «Єдиної Росії» та колишніх високопоставлених урядовців. Крім цього, Адміністрація Президента може призначати та звільняти директорів організації.

Показ фільмів RT

Філії «Російського дому» часто демонструють фільми RT про глобальні проблеми, які засновані на викривлених та упереджених наративах щодо поточних справ і вибілюють внутрішню та зовнішню політику Росії, зокрема щодо війни проти України. Під прикриттям захисту російської культури «Росспівробітництво», через лекції, виставки й заходи, просуває також наратив про «русофобію». А саме, ідею про те, що західна — особливо українська, польська й балтійська — політика щодо Росії керується ірраціональною ненавистю, а не міркуваннями безпеки. З-поміж інших поширених тем дезінформації — упереджені погляди Кремля на історію, які применшують значення радянських репресій і російського колоніалізму.

Співпраця з російською розвідкою

«Росспівробітництво» діє не самостійно. Згідно з її власним статутом, її завданням є співпраця з іншими державними установами для просування російської зовнішньої політики. У 2018 році газета Washington Post виявила, що організація співпрацювала з російською розвідкою для створення двох нібито гуманітарних неурядових організацій, які мали стати ретрансляторами російської дезінформації. Інші види діяльності пов’язані з простим шпіонажем.

Згідно з іншим звітом Washington Post, «Росспівробітництво» діяло як прикриття для російської розвідники, яка намагалася завербувати шпигунів. Один такий випадок стався у філії організації «Російський дім» у США, де «нелегальний» співробітник (який діяв без дипломатичного прикриття) збирав інформацію про потенційних шпигунів, які могли би працювати на російську державу.

Нові «Російські доми» в Сахелі

З огляду на свою залежність від російської культури, «Росспівробітництво» зосереджує свою діяльність на країнах, які раніше перебували під контролем Москви, особливо в межах концепції «руського миру». Утім, це не виключає роботи в інших місцях. Згідно з офіційним вебсайтом, за кордоном є 86 офіційних філій «Російського дому», чотири з яких діють у Північній Африці та ще чотири — у країнах Субсахарської Африки.

До того ж існують «приватні» франшизи «Російського дому» по всьому континенту — від Чаду до Сьєрра-Леоне. Часто час відкриття цих франшиз, створених нібито незалежними неурядовими організаціями, збігається з подіями в зовнішній політиці Росії. Відкриття трьох центральних філій у Сахелі відбулося після приходу до влади проросійських режимів хунти в Буркіна-Фасо, Малі та Нігері, а франшизи в Екваторіальній Гвінеї, Сомалі та Сьєрра-Леоне відкрилися після дипломатичного зближення цих країн із Москвою.

Орієнтація на молодь та еліту

Як і всюди, інформаційна війна Росії в Африці націлена на молодь та еліту — тих, хто має вищу освіту, збирається працювати або вже працює на висококваліфікованих посадах в уряді й суспільстві. Організація асоціацій випускників російських і радянських університетів є ключовим напрямом діяльності «Росспівробітництва» в Африці. За деякими оцінками, крім кількох тисяч випускників російських університетів, в Африці може налічуватися до 50 000 африканських випускників радянських вищих навчальних закладів. Приватні франшизи «Російського дому» часто відкривають місцеві випускники російських і радянських університетів за угодою про співпрацю з «Росспівробітництвом», що передбачає дотримання як місцевих, так і російських законів.

У центрі уваги «Російського дому» в Африці — стипендії на навчання в університеті. Демографічна ситуація в Африці чинить сильний тиск на місцевий сектор вищої освіти, створюючи «величезний» попит африканців на навчання за кордоном. У своїх пропозиціях для африканських країн «Росспівробітництво» проводить прямий зв’язок між курсами російської мови та стипендіями для вступу до російських університетів. За даними цієї організації, у 2024/2025 навчальному році понад 26 000 студентів із різних африканських країн отримали стипендії на навчання. Загалом російський уряд стверджує, що у 2023 році кількість африканських студентів у Росії становила 34 000, що на 100 % більше, ніж у 2019 році (17 000 студентів), і становить 8 % від загальної кількості африканських студентів за кордоном (430 000 осіб).

Подорожі, навчання, знайомства в Росії

«Росспівробітництво» залучає молодих африканських фахівців і в інші способи, зокрема через президентську програму «Нове покоління». Ця програма передбачає, крім іншого, оплату подорожей молодих державних службовців з африканських країн на заходи в Росію та участі в них. Наприклад, з 1 по 6 жовтня 2024 року в Москві відбувся фінансований «Росспівробітництвом» форум із міжнародної безпеки, для поїздки на який африканські учасники (переважно державні службовці з кількох країн Субсахарської Африки) отримали кошти від своїх місцевих філій «Російського дому». На форумі було представлено теми, притаманні російському дипломатичному дискурсу: у них знову применшувалась агресивність зовнішньої політики Росії, а Захід зображувався як ворожий до Росії та «Глобального Півдня». У межах аналогічних заходів африканським фахівцям в інших сферах оплачували поїздки для навчання та спілкування з російськими колегами.

День народження Путіна та історичний ревізіонізм

«Російський дім» прагне сформувати доброзичливе ставлення до Росії й іншими способами. Наприклад, у Ніамеї він випустив і, схоже, спродюсував музичний кліп, присвячений дню народження Володимира Путіна. Інші види діяльності менш помітні, але не менш шкідливі. Ніамейський «Російський дім» відкрився виставкою, що зображає Куликовську битву 1380 року як війну за незалежність Росії, що проводить паралелі з боротьбою Нігеру за свою незалежність. Цей випадок також демонструє спроби Росії спотворити історію, оскільки битва відбувалася між коаліцією східнослов’янських князівств, що входили до складу Київської Русі, а не Росії. Історичний ревізіонізм є однією з причин, чому «Росспівробітництво» перебуває під санкціями ЄС.

Вибілювання зовнішньої політики Росії

Інші наративи містять дезінформацію про поточні події. Філіями «Російського дому» часто гастролюють фільми RT, а їхні матеріали, орієнтовані на африканську публіку, демонструються по всьому континенту. Нещодавній фільм «Битва за Африку» показали у філіях «Російського дому» в Єгипті, Тунісі та Замбії, а також в інших країнах, зокрема в Аргентині, Індії та Лівані. Фільм пропагує особливу російську ідею «багатополярності» з нібито антиколоніальним наративом, який вибілює зовнішню політику Росії в усьому світі, зокрема в Африці. До того ж «Російський дім» співпрацює з Академією RT, яка в жовтні 2024 року провела онлайн-курс, нібито покликаний навчити африканських журналістів виявляти «фейкові медіа». Ця ініціатива продемонструвала явну упередженість щодо міжнародних ЗМІ.

Часто ці наративи орієнтовані на підтримку місцевих російських партнерів. У центральному Сахелі філії «Російського дому» в Бамако, Ніамеї та Уагадугу активно подають свою діяльність як таку, що відбувається в рамках посиленої співпраці з Москвою.

Експлуатація людської цікавості й жаги до війни

Попри ці зусилля опитування громадської думки не вказують на те, що спроби Росії сформувати добру репутацію та вибілити свою зовнішню політику мають надзвичайний успіх. Опитування, проведене Afrobarometer у 34 країнах, показало, що у 2019–2021 роках Китай був найбільш популярним «зовнішнім гравцем» на континенті: 63 % респондентів віддали перевагу Пекіну, 60 % — Вашингтону й 46 % — колишнім колоніальним столицям. І лише 35 % голосів отримала Москва.

Опитування Pew 2023 року виявило розкол у поглядах на Росію в Кенії, Нігерії та Південній Африці. Опитування IPSOS 2023 року показало, що думки респондентів в Африці з приводу африканського нейтралітету щодо російської агресії проти України розділилися, причому незначна більшість виступає за вихід із війни. Ці цифри не виключають позитивних настроїв щодо Росії в певних контекстах. Наприклад, опитування 2023 року показало, що 90 % малійських респондентів довіряють Москві в тому, що вона допоможе малійським військовим побороти безпекову кризу в країні.

Вивчення іноземної мови, здобуття освіти за кордоном, знайомство з іншими культурами — усе це гідні похвали заходи. Інтерес до діяльності «Російського дому» на місцевому рівні не можна пояснити виключно прокремлівськими поглядами. Однак, залучаючи людей до інформаційної війни Росії, «Російський дім» і «Росспівробітництво» експлуатують цікавість і прагнення жителів країн, де вони працюють, для цілей воєнних дій Кремля.

Гірше того, привабливість навчання, стажування або просто проживання за кордоном — у Росії — регулярно використовується Кремлем для безпосереднього годування своєї воєнної машини, а не тільки для інформування. За даними Associated Press, сотні африканців були обманом примушені працювати в «рабських» умовах на російсько-іранських оборонних заводах, отримавши обіцянки про програми стажування. Аналогічно Jeune Afrique повідомляє, що сотні африканців воюють на боці Росії, причому значна частина з них також приїхала до Росії за фіктивними програмами стажування або була завербована безпосередньо в російських університетах. Серед африканців, яких примушують воювати на боці Росії, багато жертв.

[1] Повна назва — Федеральне агентство у справах Співдружності незалежних держав, співвітчизників, які проживають за кордоном, і з міжнародної гуманітарної співпраці.