Кричати на дзеркало
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року Кремль намагався залякати західні країни, брязкаючи своєю ядерною зброєю. Наприклад, напередодні вторгнення Владімір Путін натякнув, що Україна намагається створити ядерну зброю. Ця заява слугувала одним із декількох приводів для вторгнення. Путін попередив: якщо західні країни втрутяться, «відповідь Росії буде негайною та призведе до небачених в історії наслідків». Саме ці слова стали тонко завуальованою погрозою застосувати ядерну зброю.
Чи є скоординованою ця безглузда балаканина з метою залякати?
Відтоді Путін, російські чиновники й коментатори російських контрольованих державною та інших прокремлівських ЗМІ постійно намагаються використовувати ту саму тактику, проводячи «червоні лінії», а також погрожуючи західним країнам ядерним апокаліпсисом у разі їх перетину. Однак щоразу ці спроби викликати страх виявлялися лише безглуздою балаканиною для того, щоб залякати. Питання полягає в тому, чи є скоординованими ці погрози й чи відбивають вони політичний вибір Кремля? Невже це просто напади розчарування, які викашлюють поплічники Путіна, коли рішучість Заходу розвіює кремлівські ультиматуми?
Команда EUvsDisinfo переглянула цей матеріал. На нижченаведеній діаграмі зображено перебіг російської дипломатії Судного дня від моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Ураховуючи цю добірку й заяви російських високопосадовців, політичних коментаторів та оглядачів ЗМІ, стає очевидним, що Путін провокує дискусію. Це відбувається в такий спосіб. Путін робить розпливчасту заяву про Росію та її ядерну політику щодо України. Після цього його політичні підлеглі й довірені особи в ЗМІ обговорюють змінені ним правила гри, доповнюючи їх подробицями. Інколи вони можуть імпровізувати, проте ніколи відкрито не суперечать Путіну.
Активізація ядерної риторики
Ми також можемо припустити, що з вересня 2024 року російські контрольовані державою та інші прокремлівські ЗМІ й оглядачі почали говорити про ядерну політику Росії щодо України набагато більше, ніж зазвичай. Нещодавно Путін почав стверджувати, що Захід готується передати ядерну зброю Україні.
«Небезпечні поняття»
Після вторгнення Росії в Україну високопоставлені кремлівські чиновники відмовилися від ідеї застосування Росією ядерної зброї. Натомість вони наголосили, що російська ядерна зброя має виключно оборонний характер і що Росія ніколи не завдасть удару першою. Наприклад, наприкінці березня прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив в інтерв’ю, що жоден результат війни в Україні не виправдає застосування ядерної зброї. Місяць по тому міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повторив цю ідею, заявивши інформагентству Al Arabia, що будь-яка ядерна війна неприйнятна й «ми в жодному разі не повинні гратися з небезпечними поняттями».
Аналогічна ситуація зберігалася доти, поки Путін знову не наважився перейти допустимі межі. У вересні 2022 року він заявив, що Росія має право застосувати ядерну зброю у відповідь на загрозу власній територіальній цілісності. Ця заява була приголомшливою, зважаючи на твердження Путіна про те, що Крим та інші окуповані території є частиною Росії. За тиждень колишній президент Дмитро Медведєв підтримав Путіна в посту в Telegram, заявивши, що Росія за потреби має право застосувати ядерну зброю.
Однак через місяць Путін забрав свої слова назад, заявивши, що ядерний удар по Україні «не потрібен». За тиждень Міністерство закордонних справ Росії опублікувало довгу заяву, у якій ішлося про те, що Росія, як і раніше, дотримується угод про скорочення ядерних озброєнь, і закликало уникати ескалації конфлікту.
Більше погроз, більше зброї
Однак, незважаючи на погрози й «червоні лінії» Путіна, західні країни, як і раніше, постачають зброю та надають Україні допомогу. Насправді згодом погрози призводили до збільшення західної допомоги, а не її зменшення.
У відповідь на це окремі коментатори отримали певну свободу дій і навіть можливість підняти градус напруженості. У червні 2023 року науковий керівник Національного дослідницького університету «Вища школа економіки» Сергій Караганов опублікував украй тривожну статтю, у якій закликав російських лідерів застосувати ядерну зброю не лише проти України, а й проти західних країн. Ідея полягала в тому, що вибух у декількох західних містах відновить страх перед ядерним стримуванням Росії, але не призведе до катастрофічного повномасштабного обміну ударами.
Занадто навіть для Дугіна
Саме сумнозвісний розпалювач війни та квазіфашистський ідеолог Олександр Дугін дорікнув йому, написавши два дні по тому, що «Росія ще далеко не вичерпала всі можливості перемогти, не використовуючи ядерну зброю. Це крайній випадок». Ви, мабуть, справді екстреміст, якщо хтось на кшталт Дугіна каже вам: «Ого, це вже занадто».
Проте, судячи з усього, божевілля Караганова підняло риторику Кремля на новий рівень. Згодом, у 2023 році, Путін погрозливо вихвалявся, що російський удар у відповідь не залишить противнику жодного шансу на виживання. Того ж місяця високопосадовці (як-от міністр оборони Росії Сергій Шойгу) широко анонсували масштабні навчання ядерних сил Росії.
«Божевілля» ядерної війни
Уже традиційно ці гнівні риторичні жести пом’якшувалися менш загрозливими заявами. У березні 2024 року заступник голови комітету Держдуми з оборони Юрій Швиткін назвав розмови про ядерну війну «божевіллям» і заявив, що Росія не має наміру застосовувати ядерну зброю проти будь-кого.
У вересні 2024 року градус російської риторики знову підвищився. До того ж цього разу він продовжив зростати, а не опускався, як це було раніше. Однією з подій, що сприяли цьому, могло стати рішення США дозволити Україні використовувати американську далекобійну зброю для завдання ударів по території Росії. Хоча російські офіційні особи засудили цей крок, офіційна ядерна риторика по-справжньому не посилювалася, поки 29 вересня Путін не оголосив, що Кремль оновлює ядерну доктрину Кремля, щоб дозволити завдання превентивних ядерних ударів у відповідь на неминучі загрози.
Експонентне зростання погроз
Відтоді російські ядерні погрози експоненційно зростали до кінця листопада 2024 року, як показано на діаграмі вище. Безперечно, деякі коментатори вигадали виправдання, які Росія могла б використовувати для нападу на Україну із застосуванням ядерної зброї, як-от голослівне твердження про те, що Україна створює «брудну бомбу». Один з оглядачів стверджував, що отримання Україною крилатих ракет Tomahawk американського виробництва стане приводом для завдання ядерного удару по її території.
Хизування «Орєшніком»
Двадцять першого листопада Росія атакувала місто Дніпро гіперзвуковою ракетою «Орєшнік» (рос. «Орешник»), здатної нести ядерний заряд. Тиждень по тому Путін застосував свій новий прийом: почав вихвалятися тим, що ракети «Орєшнік» знищують усе на своєму шляху. Того ж дня він заявив, що західні країни начебто розглядають можливість передачі Україні ядерної зброї, стверджуючи, що «Москва залишає за собою право використовувати всі доступні їй засоби знищення».
Росія вкотре обвинувачує Україну в загрозі Росії так само, як Кремль загрожує Україні. Наприклад, стверджуючи, що Україна створює «брудну бомбу» й намагається отримати західну ядерну зброю, високопосадовці, мабуть, закладають дезінформаційне підґрунтя для потенційних ядерних атак. Водночас коментатори висувають серйозні погрози щодо бомбардування країн НАТО задля відновлення «стримування». Москва кричить на дзеркало, а не на Україну.
