Гнів і плани Москви щодо Молдови
Як ми раніше вже писали в кількох статтях і прикладах із нашої бази даних, Москва не припиняє спроб створити напруженість і саботувати європейську траєкторію Молдови.
Більшість матеріалів у прокремлівських ЗМІ було присвячено референдуму в Молдові щодо внесення змін до конституції зі згадками про її європейські прагнення. Найпопулярніші наративи стосувалися голослівних тверджень про масштабне шахрайство на виборах, учинене адміністрацією президентки Санду, щоб схилити голоси на свій бік. Водночас дезінформаційні ЗМІ зосередилися на президентських виборах, стверджуючи, що уряд переслідує опозицію й опозиційні засоби масової інформації.
Це класичні кліше Москви, які можна спостерігати у зв’язку з багатьма виборами в ЄС і в інших країнах, які не потурають політиці Росії. Наприклад, згадайте наш цикл статей про висвітлення Москвою виборів до Європейського парламенту. У центрі таких заяв — проштовхування двох наративів: «еліти проти народу» та «втрачений суверенітет». Показовий приклад: німецька версія RT стверджує, що вибори, які відбулися минулими вихідними, були «повзучим державним переворотом у бік однопартійної держави».
Щоб очорнити Санду та ЄС, заяви Кремля транслюються на платформах більшістю мов, охоплюючи глобальну аудиторію.
Виникає запитання: якщо все було так підлаштовано, чому референдум і президентські вибори не дали результатів, яких очікували президентка Санду й уряд? Ми знаємо, як ідуть справи в Росії, де результати більшості виборів начебто свідчать про більш ніж 80-відсоткову підтримку режиму.
Усе це суперечить попереднім висновкам Міжнародної місії ОБСЄ зі спостереження за виборами, яка підсумувала, що обидва голосування були добре організовані, і наголосила, що «кандидати вільно проводили кампанію в умовах, для яких були характерними побоювання щодо незаконного іноземного втручання й активних спроб дезінформації». Остання фраза є евфемізмом для визначення втручання Росії та її проксі.
Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що молдавська влада проводила президентські вибори «із застосуванням антидемократичних, тоталітарних методів». Захарова заперечує звинувачення в тому, що Росія втручалася в справи Молдови й намагалася вплинути на вибори. Вона рішуче обстоювала свої заяви, ніби визнаючи очевидну руку Москви.
Головне правило: не довіряйте повідомленням, доки Москва не спростує їх.
Підготовка до другого туру виборів у Молдові 3 листопада
Москва розчарована тим, що внаслідок багаторічного тиску не вдалося домогтися панування над Молдовою, але кампанія триває. Кремль використовує її як випробувальний полігон для відпрацювання сучасних технік маніпулювання. На озброєння йдуть усі хитрощі: тиск за допомогою економічних заходів, зокрема вимкнення електроенергії; спроба перевороту 2023 року; масове поширення брехливого контенту (див. нашу базу даних), зокрема відеороликів, створених штучним інтелектом, які очорнюють образ Санду. До того ж кремлівські проксі планували підставні демонстрації та заворушення, а олігархи, як-от Ілан Шор, який утік до Москви, звинувачуються в скуповуванні голосів у величезних масштабах.
Усе свідчить про те, що найближчими тижнями перед другим туром президентських виборів у Молдові 3 листопада Москва хоче посилити своє втручання та вбити клин між Санду й народом.
Повертаючись до України: кому належить наратив про мир?
Розмови Кремля про уявний мир і майбутнє України — ще один приклад повзучого маніпулювання інформаційним простором для того, щоб привласнити його або домінувати в ньому. Щоб розібратися зі слизьким шляхом кремлівського оманливого жаргону, достатньо пригадати, що говорилося раніше та як Москва намагається перевести увагу на інші теми.
Заява російського посла в ООН Василя Небензі цього тижня стосувалася членства України в НАТО: «Членство України в НАТО за будь-якого територіального розкладу є абсолютно неприйнятним для Росії та не може бути частиною будь-яких мирних планів або посередницьких ініціатив». Він намагається дати Росії апріорне право визначати, що можна й чого не можна обговорювати.
Таке маніпулювання інформаційним простором за допомогою вирізання шматків — ще одна класична тактика Кремля, також помічена у зв’язку з окупованими Росією українськими регіонами — Кримом, Донецьком, Луганськом, Херсоном і Запоріжжям. Брехливе формулювання звучить так: «Це закриті питання, оскільки це регіони Російської Федерації». Прикрашена версія, також призначена для третіх країн світу, виглядає так: «Усі повинні прийняти місцеві реалії». А хто не хоче зберігати зв’язок із реальністю? Хто хоче жити, літаючи в хмарах?
Зверніть увагу на вибірковий підхід Москви. Російські лідери у своїх високомовних промовах часто заявляють, що «кожна країна вільна у своєму виборі» та «Росія не втручається». Перевірка реальності з урахуванням дезінформації доводить протилежне. Москва прагне контролювати своїх сусідів та інші країни.
На нашому радарі дезінформації: спроби відвернути увагу
Спойлер: ні. Але провідні російські федеральні телеканали та їхні соціальні медіаплатформи мають досвід розсилки найпровокаційнішої брехні про вбивства, спалення, розп’яття та подібні емоційно насичені сюжети. Дія цієї драми відбувається в Одесі, великому українському портовому місті на Чорному морі, важливому для світового експорту зерна. У ній українська поліція звинувачується в тому, що саме вона винна в смерті молодої жінки, яка просто хотіла помахати російським прапором. Цю подію було висвітлено в неділю ввечері в прайм-тайм дуетом провідних пропагандистів — Володимиром Соловйовим і головною редакторкою RT Маргаритою Симоньян. Аудиторія Соловйова налічує кілька мільйонів передплатників і глядачів, яку доповнює телекомпанія RT (Russia Today), що працює більш ніж 25 мовами.
Але була одна проблема: жодних загиблих жінок не було. Винуватиця перебуває під домашнім арештом за дрібне хуліганство й відома поліції за крадіжки, інші хуліганські проступки та розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях. Як це траплялося й раніше, уся історія провалилася через кілька днів після виходу в ефір. Але шкоди завдано — ніби на стіну кинули бруд. Навіть після провалу невдалої спроби пропаганда залишає плями або сліди сумніву. Дослідник у галузі соціології Карл Говланд назвав цей когнітивний поворот у свідомості людей «ефектом сплячого».
Чому це відвертає увагу? Нещодавно протягом кількох днів Одеса знову зазнавала інтенсивних ракетних бомбардувань з боку Росії, унаслідок яких загинуло багато мирних жителів і постраждали торгові судна. Це не привело до масштабного суспільного резонансу. Згідно з повідомленнями української влади, систематичні російські атаки призвели до збитків у розмірі 1,5 мільярда доларів унаслідок знищення обладнання та продукції, що зберігається в Одесі для відправлення, включно із зерном і резервуарами для соняшникової олії. Незважаючи на це, поставки тривають.
Ще одна провідна російська федеральна телекомпанія, «Первый канал», обрушила черговий шквал дезінформації з дикою заявою про сильний ураган «Мілтон» у Карибському басейні. І знову спойлер: це не так.
Згідно із цією конспірологічною теорією, причиною появи «Мілтона» стали імпульси, спрямовані в магнітосферу потужними антенами американського дослідницького центру на Алясці.
Маневр, щоб відвернути увагу: за допомогою великої кількості квазітехнічної балаканини глядача змушують повірити, що зловісні американські вчені-франкенштейни також спричинили цьогоріч у Бразилії дощ біблійного масштабу, розпиливши хімічні речовини. Навіть після того, як учені пояснюють, що імпульси антени мають набагато меншу потужність, ніж звичайні природні блискавки, зерно сумнівів уже посіяно. Якби Бразилія не приєдналася до БРІКС, можливо, США не вирішили би покарати цю країну… А як же повені на початку цього року в регіонах Росії, що викликали гнів громадськості в бік російської влади?
Закінчимо на тому, із чого почали, — на Молдові. Цього разу свій внесок у глобальний наклеп на Майю Санду роблять російські федеральні інформагентства, які стрімко розростаються та використовують адреси Pravda-(xx).com. Зокрема, іспаномовний сайт pravda-es.com орієнтується на глобальну іспаномовну аудиторію. Мережа «Правда» є водночас генератором новин і платформою для унікального контенту, тож вона поширює на кількох мовних доменах матеріали з машинним перекладом, щоб наповнити, забруднити простір і спробувати привернути увагу до сюжетів, пов’язаних із країною. Ця історія — клікбейт, і мало що так шкодить репутації політичного лідера, як чутки про серйозний психічний розлад. Поки що жодних достовірних медичних даних, що підтверджують це голослівне твердження, немає. Схоже, це просто ще один спосіб відвернути увагу від реальної проблеми Москви — країни, яка шукає власний шлях.
Тримайтеся подалі від бруду й не дозволяйте вводити себе в оману.
