Протидія дезінформації в Африці: права людини мають бути на першому місці
У цій відвертій дискусії з EUvsDisinfo Марістелла А. Сімію (Marystella A. Simiyu) торкається теми дезінформації та інформаційного маніпулювання в Африці, обстоюючи принцип реагування на основі прав людини.
Якою є ситуація з інформаційним маніпулюванням і втручанням в Африці? Які останні тенденції?
Інформаційне маніпулювання та втручання — це не нове явище, але в епоху цифрових технологій воно набуло значно більших масштабів у всьому світі, зокрема в Африці. Тенденції свідчать про те, що цей інформаційний безлад присутній як в офлайн-, так і в онлайн-мережах, які до того ж взаємодіють між собою. Розповсюдження іноземних маніпуляцій інформацією та втручань (FIMI), а також дезінформації посилюється також у періоди, що зумовлюють жваві громадські дискусії, як-от вибори та випадки заворушень.
FIMI та дезінформація процвітають без стійкої підтримки громадянського суспільства та незалежної журналістики.
У цьому контексті важливо звертати увагу та підвищувати обізнаність громадськості щодо дедалі ширшого ухвалення законів, які необґрунтовано та невиправдано обмежують свободу висловлення думок під приводом протидії дезінформації. Це був один із висновків LEXOTA (Закони про висловлення думок у мережі: відстеження й аналіз). LEXOTA — це інструмент правозахисної діяльності, який досліджує закони та дії влади щодо боротьби з дезінформацією в країнах Африки на південь від Сахари та їхній вплив на свободу висловлення думок. Цей інструмент було розроблено в межах багатосторонньої ініціативи. Згідно з ним чимало законів очевидно суперечать міжнародному праву та стандартам через такі елементи, як нечіткі та широкі положення й непропорційні санкції. Влада часто зловживає цими законами для придушення свободи висловлення думок, особливо коли державу та інші впливові суб’єкти піддають критиці. Зацікавлені сторони, які відіграють важливу роль у забезпеченні нагляду, як-от журналісти, правозахисники, опозиційні кандидати та громадянське суспільство, часто стають невинними мішенями деяких із цих законів та їхнього неправомірного використання. Необхідно виступати за більшу орієнтованість на права людини в підходах до регулювання FIMI та дезінформації в Африці, які вирішували б цю проблему без обмеження свободи висловлення думок.
Як впливає інформаційне маніпулювання на повсякденне життя африканських суспільств? Як це позначається на стабільності та безпеці країн, на які воно поширюється?
Інформаційне маніпулювання надзвичайно впливає на достовірність інформації, необхідну для формування напряму суспільного дискурсу та ухвалення рішень. Коли воно спрямоване проти меншин і вразливих груп, як-от жінки та сексуальні меншини, це може сприяти подальшій дискримінації цих груп і зменшенню їхньої участі в суспільному житті. Цілеспрямоване інформаційне маніпулювання щодо державних органів або публічних осіб може підірвати довіру громадськості. Інформаційне маніпулювання в контексті демократичних процесів, як-от вибори та референдуми, ставить під загрозу розвиток інформованого електорату, який може усвідомлено реалізовувати своє право на громадську та політичну участь. Крім того, інформаційне маніпулювання може загострювати напруженість і сприяти насильству. Під час нещодавніх виборів у Кенії, Нігерії та Зімбабве звіти про поширення маніпульованої інформації показали загрозу свідомій участі в демократичних процесах і необхідність більш проактивних підходів до боротьби з нею, зосереджених на правах людини.
Як ви оцінюєте стан свободи слова та доступу до інформації в Африці? Якою є основна ідея Декларації принципів свободи висловлення думок і доступу до інформації в Африці та як вона застосовується на практиці по всьому континенту?
Як і на інших континентах, у багатьох африканських країнах спостерігається тенденція до зменшення свободи висловлення думок і доступу до інформації. Як державні, так і недержавні суб’єкти порушують права людини, незважаючи на наявні структури, що захищають свободу висловлення думок і доступ до інформації, як-от Декларація принципів свободи висловлення думок і доступу до інформації в Африці. Оновлену Декларацію було прийнято Африканською комісією з прав людини та народів у 2019 році для зміцнення захисту свободи висловлення думок і доступу до інформації, як це передбачено статтею 9 Африканської хартії прав людини та народів. Остання є засадничим документом у царині прав людини на африканському континенті.
Декларація 2019 року, а також інші інструменти м’якого права (такі як Типовий закон про доступ до інформації для Африки та Керівні принципи доступу до інформації та виборів в Африці) враховують виклики, що змінюються, і можливості у сфері свободи висловлення думок і доступу до інформації, включаючи вплив цифрових технологій. Наприклад, принцип 22 (2) Декларації закликає держави скасувати закони, що криміналізують неправдиві новини. Криміналізація поширення неправдивих новин існує в законодавстві багатьох африканських країн і неправомірно використовується для обмеження свободи висловлювання думок. Отже, Декларація є важливим орієнтиром для регулювання державних дій щодо вирішення сучасних проблем, пов’язаних зі свободою висловлення думок, але на основі дотримання прав людини.
Якими є ключові проблеми та перешкоди для реалізації цієї Декларації?
Декларація 2019 року є інструментом м’якого права та не має юридичної сили. Проте в ній роз’яснюється стаття 9 Африканської хартії, що є обов’язковою для держав, які її ратифікували. Отже, можна навести переконливі аргументи на користь її застосування.
Однак Африканська комісія та інші зацікавлені сторони мають активніше повідомляти про зобов’язання, передбачені Декларацією. Наприклад, у жодному зі звітів держав, поданих до розгляду під час 77-ї сесії Африканської комісії з жовтня по листопад 2023 року, не повідомлялося про дотримання Декларації, що є порушенням принципу 43(4). Ба більше, відсутність у багатьох африканських країнах політичної доброї волі поважати, захищати та реалізовувати свободу висловлення думок і доступ до інформації загрожує не лише застосуванню принципів Декларації, але й іншим відповідним нормативним межам.
Маніпулювання зовнішньою інформацією та втручання не згадуються в Декларації. Чи вважаєте ви, що цей аспект слід враховувати в майбутньому?
Справді, у Декларації 2019 року не згадується про маніпулювання зовнішньою інформацією та втручання (FIMI). Однак Декларація стосується пов’язаного з цим аспекту декриміналізації законів про неправдиві новини. З огляду на вплив FIMI на інформаційне та правозахисне середовище в Африці, потрібна більш комплексна нормативна база для регулювання дій держав. Важливо, щоб такий підхід ґрунтувався на правах людини. Африканська комісія, зокрема Спеціальний доповідач із питань свободи висловлення думок і доступу до інформації, має необхідний мандат, щоб очолити такий процес.
Про інтерв’юйовану: Марістелла А. Сімію — юристка й адвокатка Верховного суду Кенії. Тепер вона обіймає посаду програмної співробітниці у відділі висловлення думок, інформації та цифрових прав Центру з прав людини Університету Преторії. Марістелла також навчається на останньому курсі докторантури Університету Преторії для здобуття ступеня докторки юридичних наук і здобула ступінь магістерки юридичних наук за спеціальністю «Права людини та демократизація в Африці» в Центрі прав людини Університету Преторії. До сфери її досліджень належать: міжнародне право прав людини, конституційне право, вибори та цифрові права.
