Кремлівська дезінформація проти «легітимності» української влади
Одним із наріжних каменів прокремлівського інформаційного маніпулювання й дезінформації є заперечення української державності для того, щоб дискредитувати український уряд, посіяти розбрат усередині України й розірвати її зв’язки із союзниками. Для цього Кремль вкладає колосальні ресурси в дезінформаційні кампанії.
Хоча багато заяв, наприклад про «кольорові революції» в Україні й «нацистів» в українському уряді, відверто абсурдні, інші звучать більш тонко та стосуються справді проблемних сфер української політики, наприклад корупції. Але навіть у цих випадках Кремль свідомо роздмухує ці проблеми до нечуваних масштабів, створюючи помилкове відчуття кризи або катастрофи.
Ось чотири основних міфи, які поширюються кремлівською дезінформацією, щоб підірвати українську державність і дискредитувати український уряд.
Міф 1. Український уряд є нелегітимним, Зеленський — узурпатор влади
Наразі ключовим елементом прокремлівського наративу проти української державності є твердження про нібито «нелегітимність» президента Володимира Зеленського. Лише за один тиждень — з 26 січня по 2 лютого 2025 року — на сайті російського державного агентства «РІА Новини» з’явилося не менше двадцяти п’яти матеріалів із тегом «нелегітимний». Усі вони зводилися до одного: президент Зеленський «проголосив себе диктатором». За версією цих прокремлівських ЗМІ, Зеленський «узурпував владу в Україні» та «наплював» на демократичні норми.
Фокусуючи увагу на нібито «нелегітимності» Зеленського, Кремль перекручує істину: згідно з Конституцією України, проведення виборів чи референдумів в умовах воєнного стану неможливе. Росія також «забуває» взяти до уваги зруйновану інфраструктуру для проведення голосування на території України, неможливість організації виборів на тимчасово окупованих територіях, труднощі організації голосування для мільйонів українців, які вимушено залишили країну, неможливість голосувати для українських військових на передовій, загрозу безпеці в разі ракетного удару чи іншої російської атаки в день виборів і багато іншого.
Російські ЗМІ поспішно роблять ще один хибний висновок, ґрунтуючись на власних наративах про «нелегітимність» українського президента та його «корисливі інтереси». Це абсурдне твердження про те, що Україна не погоджується на мирні переговори з Росією «заради збереження влади Зеленського». У такий спосіб Кремль намагається перекласти відповідальність за війну Росії проти України на саму Україну. Ми вже розглядали цю маніпулятивну тактику в наших попередніх аналізах, наприклад у матеріалах «1000 і 4000 днів використання Росією концепції миру як зброї» та «Дивне уявлення Кремля про мир».
Міф 2. Україна й Зеленський — маріонетки Заходу
Після подій Євромайдану — масових протестів 2013–2014 років — Україна твердо стала на шлях євроатлантичної інтеграції. Саме тоді Кремль почав категорично й систематично заперечувати сам факт існування України як незалежної держави. Кремлівські дезінформаційні наративи про «західну кольорову революцію» було багато разів спростовано, але це не заважає Кремлю продовжувати стверджувати, що Україна лише «переходить від одного господаря до іншого».
Кремль постійно чергує наративи, зображуючи Україну то як «маріонетку Заходу», то як «розмінну монету в грі Заходу». Водночас стверджується, що «кровожерливе НАТО» прагне створити образ України як ворога, керованого НАТО й «Заходом». Цим Кремль не лише продовжує підміняти ролі жертви й агресора, але й просуває наратив про «зовнішнє керування Україною», щоб створити хибне уявлення, ніби Росія протистоїть світовому злу у вигляді «агресивного НАТО, яке захопило Україну».
Міф 3. Владу в Україні захопили нацисти, а український народ нетерпляче чекає на звільнення від «київського режиму»
Друга світова війна й боротьба з нацизмом у ХХ столітті посідають особливе місце в російській пропаганді. Росія прагне «привласнити» собі роль жертви й борця. Москва навмисне ігнорує масові руйнування, які пережила Україна під час Другої світової війни, і внесок України й українців у перемогу над нацистською Німеччиною. Загальновизнано, що в тій війні загинуло від 5 до 7 мільйонів українців. Однак сьогодні Кремль просуває наратив про відродження нацизму в Європі, щоб мобілізувати внутрішню підтримку війни на виснаження, яка триває майже три роки.
Росія активно розвиває дезінформаційне кліше про те, що до влади в Україні у 2014 році прийшли нацисти. Навіть той факт, що у 2019 році президентом України стала людина єврейського походження й жодна ультраправа партія не пройшла до парламенту, не зупинив кремлівську лякалку про нацистів. Як і той факт, що нацистська й фашистська символіка та ідеологія заборонені в Україні законом. Кремль продовжує називати нацистами всіх, хто захищає Україну від російських окупантів.
За останній рік риторика Кремля змінилася: Росія почала використовувати нове слово для демонізації України. Тепер російські ЗМІ називають як саму державу, так і її політичне та військове керівництво не інакше, як терористами.
Міф 4. Український уряд і армія дискредитували себе. У країні процвітає корупція, а іноземна допомога розкрадається
Цей прокремлівський дезінформаційний наратив вражає різноманітністю. Від брехливих заяв про особняки українських генералів у Лос-Анджелесі до тверджень, що Зеленський подвоїв фінансування свого офісу й кладе державні гроші собі в кишеню.
Подібні заяви намагаються дискредитувати українське політичне й військове керівництво, підірвати довіру союзників України та спровокувати невдоволення серед населення. Особливо підступними є дезінформаційні наративи про розкрадання західної допомоги в Україні, оскільки вони націлені на підрив життєво важливої підтримки України.
Однак брехня Кремля не знаходить підтвердження. Союзники України багато разів наголошували на тому, що їм відомо, де та як саме використовується військова допомога в Україні. В останньому звіті Спеціального генерального інспектора Пентагону (листопад 2024 року) відзначено зусилля України щодо боротьби з корупцією у сфері оборони. Пентагон знову спростував російську брехню про «розкрадання» військової та гуманітарної допомоги країн, які підтримують Україну.
За останніми даними глобального Індексу сприйняття корупції за 2023 рік, Україна набрала 36 балів зі 100 можливих і посіла 104-те місце зі 180 країн. Водночас Україна покращила свій результат на 3 пункти — це один із найкращих світових показників за 2023 рік. Отже, Україні далеко до образу «найкорумпованішої країни світу», який створює Росія.
Водночас сама Росія посідає 141-те місце зі 180, залишаючись однією з найбільш корумпованих країн світу.
Постійна підтримка реакції ЄС на війну в Україні
Згідно з останнім опитуванням «Євробарометра», опублікованим наприкінці 2024 року, в умовах російської військової агресії проти України приблизно дев’ять із десяти європейців (87 %) підтримують надання гуманітарної підтримки людям, які постраждали від війни. За економічні санкції проти російської влади, компаній і фізичних осіб виступає 71 % громадян ЄС, а 68 % погоджуються з наданням Україні фінансової допомоги. Шість із десяти респондентів підтримують надання Україні статусу кандидата в члени ЄС, а 58 % — фінансування купівлі й постачання військової техніки. Отже, Кремлю не вдалося похитнути довіру громадськості.
Кремлівські розповсюджувачі дезінформації ведуть довготривалу гру
Що довше Росія затягує війну проти України, то складнішим стає прокремлівське інформаційне маніпулювання й дезінформація. Безуспішно намагаючись придушити збройний опір українців, Кремль використовує дезінформацію, щоб сприяти дестабілізації всередині України й розірвати її зв’язки із союзниками.
Росія називатиме будь-який український уряд «нелегітимним», якщо він не відповідатиме інтересам Кремля. Зрештою, у риториці Кремля будь-який президент України після 2014 року прийшов до влади через «кольорову революцію» і «державний переворот».
Не дайте себе обманути!
