Війни «Заходу», фальшиві заклики Кремля до миру
Війни, особливо ті, що приписуються іншим, є характерною ознакою спроб Кремля розфарбувати світ у свої кольори. Минулого тижня відбулися деякі варті уваги події — звинувачення в тому, що «Захід» ось-ось розпочне нові війни проти Росії.
Що таке «Захід» і де він знаходиться?
Поняття «Захід» наразі стабілізувалося в ідентичності та світогляді Кремля. Так само, як війна продовжує бути визначальною ознакою путінської Росії 2024 року та слугує для консолідації режиму, так і поняття «Захід» стало відправною точкою у формуванні ідентичності Кремля.
Якщо ви проти проведення спеціальної воєнної операції (читайте: військової агресії проти України), то ви на боці «Заходу». Ви є «іноземним агентом», «небажаним суб’єктом» чи просто вигнанцем, якого необхідно неодмінно покарати різними способами залежно від вашого впливу в суспільстві. Що більший вплив ви маєте, то суворіший вирок отримаєте. Ви можете навіть втратити свої права під час виборів. Щоп’ятниці російська влада оновлює список іноземних агентів, а їхня кількість швидко зростає.
У кремлівській проєкції поняття «Захід» стало синонімом для всіх і всього, що протистоїть політиці Москви. Це допомагає визначити, що являє собою сучасна Росія, — усе, що не є західним.
Що робить «Захід»? Веде війни!
У сучасній Росії повстала з могили стара радянська практика — прославлення Сталіна й заохочення до посилення ролі держави. Крім того, «Захід» більше не є тим партнером, яким він був у 1990-х і 2000-х роках. Багато читачів, напевно, пам’ятають нескінченні антиамериканські плакати, на яких зображували СРСР, який протистояв США — провокатору воєнних конфліктів. Як і в СРСР, Захід тепер зображують постійним розпалювачем воєнних дій.
На заміну друкованим плакатам прийшли телебачення й канали соціальних мереж, аби заполонити інформаційний простір, але знову проявляються сталі стилістичні риси: використання карикатур, емоційні викривлення, цапи-відбувайли, менталітет «вони проти нас» або твердження, що «вони намагаються оточити нас, але ми з гордістю захищаємо світ».
Вірменія та Молдова як цілі
Вірменія. Прокремлівська екосистема наразі просуває твердження про те, що «Захід» «чинить серйозний тиск на країни Південного Кавказу», плануючи розпочати у Вірменії воєнний конфлікт проти Росії. Безглузде твердження, бо хто насправді хоче ще одну війну на Кавказі? Але воно приховує розчарування Москви тим, що Єреван не дотримується лінії Росії, не довіряє московській структурі регіональної безпеки, ОДКБ, не підтримує її та наважився вести політичні перемовини з ЄС та іншими.
Що ще гірше для Москви: посол Вірменії в Києві відвідав 2 червня місто Бучу та прокоментував ситуацію. У Москви алергія на критику її жахливих і належним чином задокументованих звірств, скоєних у таких місцях, як Буча та інших, як ви можете переконатися в нашій базі даних.
Російські державні інформагентства зображають ще й Молдову як майбутнє поле битви, де «Захід» готується напасти на Росію. Це чергова спроба підняти галас під час другого з’їзду опозиційного блоку «Побєда», який відбувся минулого тижня, як ви вже здогадались, у Москві. З’їзд прагне привернути негативну увагу до політичної ситуації напередодні президентських виборів у Молдові й референдуму щодо членства Молдови в ЄС, запланованих на 20 жовтня. Колишній президент Молдови й маріонетка Москви Ігор Додон заявив в інтерв’ю ТАСС, що президент Майя Санду готує Молдову до війни.
На думку московських політичних коментаторів, до цих вірогідних зон конфліктів можна додати й Білорусь. Правитель у Мінську, Олександр Лукашенко, часто скаржиться, не маючи на те підстав, що Білорусь нібито має бути готова незабаром протистояти нападу Заходу або повномасштабному вторгненню.
Ці коментатори так голосно кричать про війну, що майже відволікають увагу від гуркоту справжніх гармат, які щодня б’ють по Україні, несучи справжню смерть і руйнування.
Саміт миру у Швейцарії
Усе, що ми згадали вище, слугує для того, щоб відвернути увагу від важливого майбутнього міжнародного саміту миру, який 15–16 червня прийматиме Швейцарія. Кремль тісно співпрацює з Китаєм, і вони намагаються зробити все можливе, щоб зіпсувати зустріч і саботувати план досягнення миру. Росія наполегливо намагається стверджувати, що вона представляє «глобальний південь» і «глобальну більшість», яка відкидає «провокатора воєнних конфліктів — Захід», як було продемонстровано на зустрічі БРІКС+, що відбулася в Росії 11 червня.
На шляху до миру: наступна зупинка — «Північна Корея»
Тим часом Путін готується до чергової поїздки. Цього разу пункт призначення — Північна Корея. Нібито заради миру. Але ми припускаємо, що порядок денний не включатиме те, як реалізуються одностайно ухвалені Резолюції Ради Безпеки ООН щодо обмеження ядерних амбіцій Північної Кореї. Справа в тому, що Росія порушила свої власні рішення, беручи участь в інтенсивних потоках постачання витратних матеріалів, енергоносіїв та інших товарів в обмін на північнокорейські артилерійські боєприпаси та інші види озброєння за запитом Москви.
Тим часом повернемося до Європи після виборів
Цього тижня також спостерігались інтенсивні словесні напади на ключових європейських політиків, зокрема президента Франції Емманюеля Макрона й канцлера Німеччини Олафа Шольца. Після виборів до Європейського парламенту низка російських високопосадовців звинуватила їх обох у тому, що вони… виконують свою роботу як глави держав. Зі свого боку Москва прагне посилити напруженість і нестабільність у Європі. Стежте за розділом «Європейські вибори» на нашому сайті й перевіряйте випадки, пов’язані з виборами, у нашій базі даних.

Також на нашому дезінформаційному радарі
Тема «Захід і його війни» залишається актуальною.
Ні. Навіть якщо повторити її тисячу разів і розповсюдити в інформаційних просторах понад 20 мовами кремлівської дезінформаційної екосистеми, це однаково брехня, за допомогою якої Москва намагається вбити клин між Україною та рештою Європи й приписувати європейським урядам і населенню цинізм, що стабільно спростовують опитування громадської думки. Якщо говорити про гарматне м’ясо, подивіться розслідування «Медузи» про втрати майже в 20 тисяч солдатів, які понесла група «Вагнер» покійного Євгена Пригожина під час взяття Бахмута, або матеріал BBC.
Також ні. Навіть на іншому континенті Москва знову намагається покласти відповідальність за воєнні конфлікти на Захід. Але після низки військових переворотів у п’яти країнах регіону Сахель, у яких помітний вплив Москви, ризик відновлення насильства є високим.
У цьому випадку Москві слід «подивитись у дзеркало». Ми повторно посилаємося на цитату колишнього президента Фінляндії Саулі Нііністьо, коли він відповідав Путіну, чому Фінляндія хоче вступити до НАТО. Росія використовує як відкриті, так і таємні засоби, щоб повернути Грузію на свою орбіту.