Що змушує росіян підтримувати війну (або принаймні не робити нічого, щоб її зупинити)?

Вступ

У 2022 році лише одна річ залишалася незмінною на тлі загальної невизначеності — це результати вивчення ставлення російського суспільства до повномасштабного вторгнення їхньої країни в Україну.

Відповідно до інформації російських соціологічних агенцій, як державних, так і незалежних, 75–85 % росіян висловили підтримку курсу, який здійснює Владимир Путін. Ми можемо зробити певні висновки на підставі цих цифр, однак результати опитування суспільної думки в умовах авторитарних режимів, особливо на теми, які офіційно заборонено критикувати, не є настільки ж надійними, як результати анкетування в демократичних країнах.

Open Minds Institute виходить за межі сухих цифр, щоб зрозуміти, ким є прибічники війни та якими мотивами вони керуються. У нашому дослідженні ми використали поєднання методів кількісної і якісної оцінки, психологію та науку про поведінку людини для вивчення суспільної думки росіян.

Метою цієї статті, яка ґрунтується на результатах проведеного нами дослідження, є викриття демографічних, особистісних і соціально-психологічних факторів, які сприяють підтримці війни. Акцентуючи увагу читачів на причинах, а не на наслідках, Open Minds Institute намагається створити якомога більш повне уявлення про сучасний спосіб мислення росіян.

Групи російського суспільства

Замість того щоб просто поділити російське суспільство на провоєнну й антивоєнну частини, ми виділили п’ять основних груп. Щоб охарактеризувати кожну з груп, ми використали ставлення до війни й уряду, демографічні показники, особистісні риси та соціально-психологічні особливості:

Сегмент 1: «яструби» (13–15 % усіх вивчених OMI респондентів) — щиро вірять у те, що Росія рухається в правильному напрямку, підтримують війну з Україною, відчувають сильну приналежність до Росії та росіян, вірять у себе та своїх однодумців і відрізняються високим психологічним добробутом.
Сегмент 2: лоялісти (36–49 % усіх досліджених OMI респондентів) — розділяють ті ж самі переконання, що й «яструби», але не так активно їх висловлюють. Вони характеризуються середнім рівнем стресу й високою схильністю до підпорядкування та покірності владі.
Сегмент 3: невпевнені (11–14 % усіх охоплених дослідженням OMI респондентів) — для них властивий середній рівень підтримки війни, але вони не є певними щодо того, чи Росія рухається у правильному напрямку. Щоправда, вони характеризуються тим самим високим рівнем психологічного дискомфорту, що й описані далі радикальні ліберали.
Сегмент 4: радикальні ліберали (10–14 % усіх вивчених OMI респондентів) — вважають, що Росія прямує до катастрофи. Вони займають сильно виражену антивоєнну позицію й не ідентифікують себе як частину спільноти своїх співвітчизників, що ставить цю групу в положення маргінальної. Для радикальних лібералів є властивим поганий фінансовий і психічний стан, вони характеризуються найнижчими показниками психологічного, емоційного та соціального добробуту.
Сегмент 5: помірковані ліберали (12–16 % усіх досліджених OMI осіб) — виступають проти війни, але роблять це у більш стриманий і «поміркований» спосіб, ніж радикальні ліберали (вони «скоріше не підтримують, ніж підтримують» війну). Вони не відчувають ані стресу, ані тривоги. Також помірковані ліберали зазвичай є більш заможними й старшими за радикальних лібералів.

Демографічні фактори, які впливають на схильність до провоєнної позиції

Розпочнемо з вивчення деяких базових демографічних факторів, які впливають на формування ставлення до уряду Росії та його дій.

Проведені Open Minds Institute дослідження вказують на чітку кореляцію між віком респондента й рівнем підтримки режиму й війни. 58 % людей віком 45–60 років висловили підтримку вторгнення в Україну. Старші люди більш схильні до підтримки Путіна, оскільки вони пов’язують його особу зі збереженням державної безпеки, порядку й стабільності, які вони так цінують. У їхньому розумінні після приходу Путіна до влади Росія почала «вставати з колін», стала активним гравцем у міжнародній політиці, її почали боятися і, внаслідок цього, поважати.

Для молоді властивий більш відкритий світогляд, що частково пояснюється глобалізацією. Лише 29 % опитаних віком 18–30 років повідомили, що вони підтримують дії російської влади. До того ж вони не застали розпад СРСР, який призвів до фінансової кризи в Росії в 1998 році, і тому не схильні пов’язувати Путіна з кінцем важких часів.

Стать є ще одним важливим фактором, який впливає на ставлення до вторгнення. У той час як 53 % чоловіків заявили, що вони «повністю» або «здебільшого» підтримують війну, лише 36 % жінок висловили такі ж настрої.

Цей розрив можна пояснити кількома факторами. Російські жінки менше цікавляться міжнародною політикою й більш зосереджені на особистому житті. Щодо російських чоловіків, то більшість осіб віком від 45 років відслужили в армії та прийняли присягу. Цей життєвий досвід може підштовхувати їх до того, щоб стати до лав мобілізованих. Водночас опитувані обох статей висловлюють однаковий рівень підтримки Путіна.

Рівень матеріального добробуту — точніше, те, як він змінився після 24 лютого — може впливати на ставлення до вторгнення. Якщо доходи особи у 2022 році скоротилися, вона може менш схвально ставитися до війни.

Для літніх людей, чоловіків і тих, чиї доходи в 2022 році збільшилися, спільними є джерела, з яких вони отримують інформацію про війну, яка впливає на їхні настрої: прихильники війни передбачувано є аудиторією провоєнних засобів масової інформації (канали пропагандистів чи воєнних кореспондентів) і навпаки, антивоєнна спільнота слідкує за новинами в ліберальних антивоєнних ЗМІ. Цікаво те, що радикальні й помірковані ліберали уникають провоєнних трансляцій, водночас 10–14 % каналів, які переглядають «яструби» й лоялісти, є антивоєнними або ліберальними. Особи, що належать до категорії невпевнених, отримують інформацію з різноманітних джерел, віддаючи невелику перевагу ліберальним антивоєнним ЗМІ. Цифри свідчать, що деякі представники цієї групи можуть розділяти антивоєнні настрої, але неохоче висловлюють свою незгоду, навіть беручи участь в анонімних опитуваннях.

Джерела інформації про поточний хід війни
провоєнні ЗМІ / проурядові ЗМІ / ліберальні антивоєнні ЗМІ / нейтральні ЗМІ
«яструби» / лоялісти / невпевнені / радикальні ліберали / помірковані ліберали

Особистісні фактори, які впливають на схильність до провоєнної позиції

Особистісні характеристики також відіграють роль у формування ставлення до війни.

Відома теорія «великої п’ятірки» особистісних рис вказує на середню кореляцію між типом особистості й рівнем підтримки уряду та його дій. Ця кореляція свідчить про те, що налаштовані проти війни респонденти у більшій мірі схильні до хвилювання й тривоги, а їхні проурядові та провоєнні опоненти є екстравертами, яким властиві організованість і консерватизм.

Кореляція між особистісними рисами й підтримкою війни та Путіна серед росіян
підтримка війни / підтримка Путіна
відкритість* / добросовісність / екстравертність / поступливість / невротичність / *кореляція між відкритістю й підтримкою війни та Путіна є статистично незначною

Команда OMI також вирішила перевірити гіпотезу, що прихильники війни схильні до нарцисизму, маніпулювання людьми та навіть до психопатії (риси «темної тріади»). Щоправда, дослідження не підтвердило цю гіпотезу: прихильники й противники вторгнення самі по собі можуть бути як «добрими», так і «поганими» людьми.

Соціально-психологічні фактори, які впливають на схильність до провоєнної позиції

Серед усіх вивчених факторів, соціально-психологічні чинники виявилися такими, що мають найбільший вплив на ставлення до війни в Україні. Одним із цих факторів є цінності.

Цінності — це змінні, які ми регулярно досліджуємо, і в кожному дослідженні ми випробовуємо різні комбінації цінностей, щоб виявити, які з них сприяють схвальному ставленню до війни. Випробувавши десятки факторів ми виявили ті з них, що найбільше сприяють схвальному ставленню до війни й дій влади: схильність до підпорядкування авторитарному керівництву й агресія, консерватизм і прагнення домінувати над іншими групами людей.

Росіяни, які поділяють ці цінності, схильні сліпо підкорятися владі й вороже ставляться до дисидентів, тому що вони хочуть бути разом з усіма. Через ці глибокі переконання вони підтримують уряд при владі й військові дії та не схвалюють мирні переговори.

Цінності росіян і ставлення до війни / особисті кореляції
підтримка війни / підтримка мирних переговорів
домінування / слухняність / агресія / консерватизм / віра в «лише єдиного переможця»

Люди, яким подобається авторитаризм (для яких є властивими підкорення авторитарній владі й агресія), розглядають суспільство як доволі примітивну систему, світ, поділений на «хижаків» і «жертв». Можновладці праві лише тому, що в них є влада: уряд завжди правий, тому що «це ж уряд». Такі люди схильні до покірності й підпорядкування задля збереження суспільного порядку й вороже ставляться до тих, чия поведінка дає підставу вважати, що вони мислять по-іншому.

Сильне відчуття приналежності до співвітчизників переростає в «колективний нарцисизм» — тенденцію перебільшувати позитивний імідж і важливість певної групи. Росіяни, які дотримуються цього принципу, вірять у велич своєї нації та в те, що світ не віддає їй належну шану, і це є причиною, з якої вони підтримують війну.

Геополітичні погляди також впливають на ставлення до уряду і його дій. Росіяни, які є противниками війни, вважають Росію європейською країною й переймаються збереженням гарних відносин з ЄС. Для провоєнних груп міжнародні відносини не є настільки ж важливими.

«Яструби» й лоялісти сприймають війну позитивно, вважаючи її захистом і природним способом підтримувати сприйняття Росії як окремої цивілізації, яка має свій «унікальний шлях», що є відмінним від шляхів Заходу та Сходу. На думку прихильників війни, Захід нав’язує свої цінності, а війна в Україні є боротьбою з цим впливом.

Ізоляціонізм груп російського суспільства
Росії не потрібно встановлювати відносини з іншими країнами через її самодостатність
повністю згоден / категорично не згоден
«яструби» / лоялісти / невпевнені / помірковані ліберали / радикальні ліберали

Кількома словами, основна соціально-психологічна мотивація російських прибічників війни полягає в намаганні захистити й убезпечити те, що вони вважають «своїм»: національні інтереси, суспільний порядок, стабільність і законослухняність.

Висновки

Протягом останніх років ми провели 34 психологічних дослідження російського суспільства. Усі отримані дані складаються разом, як частинки пазлу, але для отримання повної картини потрібно провести додаткові дослідження.

Цей шматок пазлу показав нам, що демографічні фактори, як-от вік, стать, зміни в матеріальному добробуті й звичні способи отримання інформації, а також соціально-психологічні фактори, як-от унікальне ставлення до світу, схильність до підпорядкування авторитарній владі й агресія, всі разом впливають на ставлення росіян до війни в Україні.

Метою Open Minds Institute не є виправдовування або звинувачення російських громадян на підставі їхніх несвідомих переконань або природних факторів. Ми натомість прагнемо проводити дослідження, які не обмежуються традиційними опитуваннями суспільної думки, вивчають корінні причини провоєнної моралі та намагаються з’ясувати, чи є вона поодиноким явищем, чи сталою тенденцією. Це уможливлює визначення фундаментальних факторів, які стимулюють авторитаризм і воєнну агресію. Таким чином, ці знання можуть допомогти нам у врегулюванні поточних і майбутніх конфліктів.