Головна мішень дезінформації Кремля…

З того часу, як Росія незаконно анексувала Крим у 2014 році та підтримала сепаратистів на Донбасі, Україна залишається одним з головних об’єктів прокремлівських дезінформаційних атак. Із 13 000 прикладів прокремлівської дезінформації, зафіксованих у базі даних EUvsDisinfo, майже 5 000 спрямовані на Україну.

Пройшло майже вісім років після вторгнення Росії до Криму, а Кремль з навіженою упертістю продовжує вести дезінформаційну війну проти України, її керівництва та суспільства. Україна є, безумовно,головною мішенню прокремлівських ЗМІ у всьому світі.

Згідно з нещодавнім дослідженням «Динаміка російських наративів про Україну та їх експорт в український медіапростір», проведеним Українським кризовим медіа-центром, ці атаки мають три основні напрямки:

1) дезінформація спрямована на внутрішню російську аудиторію з метою створення образу України як ворога та отримання соціального мандату на реалізацію агресивної зовнішньої політики;

2) дезінформація спрямована на українську аудиторію з метою розділення і дестабілізації суспільства та примусу його до миру на умовах Москви;

3) дезінформація спрямована на міжнародну аудиторію з метою легітимізації російської зовнішньої політики, закріплення впливу Кремля на територіях, які він вважає своєю зоною впливу, досягнення визнання Криму як російського та зняття накладених Заходом санкцій.

Російські ЗМІ в Криму та на Донбасі, але не в інших регіонах України

Охоплення та вплив російських державних ЗМІ в Україні значно знизилися з часів до Євромайдану. Здебільшого це пов’язано з рішеннями, прийнятими українською владою, починаючи із 2017 року, щодо санкцій та блокування певної кількості російських державних ЗМІ та двох найбільших російських соціальних мереж. Три українських телеканали, пов’язані із Кремлем, також були закриті в лютому 2021 року після введення санкцій проти їхнього власника. Але в деяких частинах України все ще можна дивитися ефірне російське телебачення, читати та дивитися його інтернет-канали.

На відміну від решти України на Донбасі та в Криму українські телевізійні та онлайн-ЗМІ заблоковані, тому там люди мають доступ лише до прокремлівських ЗМІ. Про погіршення стану свободи ЗМІ на Донбасі та в Криму із 2014 року повідомляють різні організації, зокрема Human Rights Watch, Freedom House та «Репортери без кордонів».

Останні повідомлення в ЗМІ про нарощування російських військових сил на кордонах України сприяють маніпулятивним наративам прокремлівських ЗМІ в Росії та Донбасі. Прокремлівські ЗМІ в Україні стверджують, що Київ планує атакувати території, контрольовані підтримуваними Росією сепаратистами, і втягнути Росію у бойові дії на Донбасі.

Український уряд заявив, що це не що інше, як «пропагандистська маячня» для приховування власних планів Росії. Росія також звинувачує країни НАТО в «накачуванні» України зброєю.

Основні прокремлівські наративи дезінформації

Головною метою прокремлівської дезінформації, спрямованої на Україну, є спотворення фактів про три ключові події, які формували політику Москви щодо України із 2014 року: Євромайдан, незаконну анексію Криму та збройний конфлікт на Донбасі.

Росія тривалий час чинить опір євроінтеграційному руху України, до того ж її ключовою вимогою є те, щоб Україна не вступила до НАТО або не мала наступальної зброї військового альянсу на українській землі.

Коли українці скинули свого корумпованого проросійського президента в 2014 році, Росія відповіла вторгненням і незаконною анексією Кримського півострова, тоді як підтримувані Росією сепаратисти захопили значні території Донецької та Луганської областей на сході України.

Революція Гідності (Євромайдан) зображується як державний переворот,, спонсором якого виступив Захід. Згідно з цим наративом усі подальші внутрішні події було організовано для задоволення західних спонсорів Києва, а також для перетворення України на осередок русофобії, де топчуть російську ідентичність, мову та релігію.

Анексія Криму Москвою виправдовується тією ж шахрайською логікою: «замість того, щоб жити під новим антиросійським режимом, який було встановлено натовпом Євромайдану, кримчани переважною більшістю вирішили «возз’єднатися» з Росією через «демократичний референдум»». Насправді це був нелегітимний спектакль, поспіхом організований за лічені дні з повним порушенням чинного українського законодавства.

Перш за все, наратив про Україну як неспроможну державу, яка не має реальних інституцій і не може

забезпечити своїм громадянам елементарні права і свободи, направлений на дискредитацію української державності як такої. Ця ідея створює хибне враження, ніби російський вплив є бажаним і необхідним для врегулювання «хаосу» на території України.

І на останок, російську агресію на сході України зображено як «громадянську війну» проти російськомовних громадян або етнічних росіян, які відмовляються прийняти владу «нацистської хунти» в Києві.

Кремль роками неухильно просуває ці брехливі наративи про Україну, використовуючи всі доступні ресурси. Їх повторюють високопосадовці Росії і ретранслюють російські телеканали – державні та приватні, федеральні та регіональні. Вони поширюються в інтернеті: як через портали ЗМІ, так і через соцмережі, в тому числі за допомогою ферм тролів і ботів.

Що цікаво, багато з цих повідомлень спрямовані не лише на російську, а й на міжнародну аудиторію. Схоже на те, що дезінформаційні ресурси мають завдання переконувати людей далеко за межами Росії та України. Наприклад, база даних EuvsDisinfo містить понад 140 прикладів повідомлень прокремлівських ЗМІ арабською мовою, які стверджують, що Крим «вибрав» пов’язати свою долю з Росією.

Східне партнерство як «неоколоніальний проект»

Європейський Союз та ініціатива «Східне партнерство» також є провідними об’єктами дезінформації.

Прокремлівська дезінформація зазвичай зосереджується на спробах знецінити євроінтеграційні прагнення України. ЄС зображують як злоякісний, егоїстичний Союз, єдиною метою якого є експлуатація України, видобуток її природних ресурсів і залучення її людей в якості дешевої робочої сили, а не створення рівноправного партнерства. Відповідно, сучасна Угода про асоціацію між Україною та ЄС та Угода про Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі описуються як шкідливі для України та вигідні лише для ЄС. Це – очевидна брехня, яка легко спростовується статистикою зростаючої торгівлі України з ЄС. Цей наратив також направлено на зображення Росії як єдиного геополітичного чинника, здатного забезпечити розвиток та процвітання України.

Вакцинація проти COVID-19

Україна також потрапила під шквал фейків про COVID-19 та вакцини. Українській аудиторії, наприклад, розповіли, що їхня країна є «полігоном для випробувань» у глобальній гонці вакцин, що вакцинація західними препаратами є засобом контролю кількості населення і що український уряд скоріше дозволить своїм громадянам помирати, ніж схвалить російський «Спутник V».

Хоча важко кількісно оцінити вплив прокремлівської дезінформації на рівень вакцинації в Україні, очевидно, що Москва вдається до активних заходів, аби вплинути на українську громадську думку з цього приводу та розпалити недовіру до влади. У нещодавньому звіті РНБО міститься детальний розгляд того, як прокремлівські сили використовують Telegram – популярний додаток для обміну миттєвими повідомленнями – щоб завадити зусиллям щодо вакцинації в Україні. Крім того, у звіті окремо відзначено дисонанс між внутрішніми російськими наративами та тими, що просуваються в Україні. Всередині Росії людей заохочують до вакцинації як до необхідного та безпечного заходу проти COVID-19, а в Україні масове щеплення подається як порушення громадянських свобод та ще й з ризиком летальних наслідків.